Великі Учали

Великі Учали рос. Большие Учалы башк. Оло Учалы
54°20′39″ пн. ш. 59°25′36″ сх. д. / 54.34417° пн. ш. 59.42667° сх. д. / 54.34417; 59.42667
Розташування
Країна	Росія[4]
Регіон	Башкортостан
Розташування	Росія, Башкортостан, Учалинський район
Геологічні дані
Розміри
Площа поверхні	3,06[1]  км²
Висота	511[2] м
Глибина середня	2,5[3]  м
Глибина макс.	6  м
Довжина	3[3]  км
Ширина	1,5  км
Вода
Басейн
Інше
Geonames	573242
Код ДВР Росії	12010000111112200000324
Великі Учали (Росія)
Великі Учали (Башкортостан)

Вели́кі Учали́ (рос. Большие Учалы, башк. Оло Учалы) — озеро в Учалінському районі республіки Башкортостан. Розташоване на території Учалинської сільради, на північ від районного центру — міста Учали, і на південь від села Учали. З'єднане протоками з розташованим на захід озером Карагайли, належить до басейну річки Урал. Довжина озера з півдня на північ складає близько трьох кілометрів, площа його поверхні — приблизно 3,06 км². Максимальна глибина озера становить 6 метрів^[5].

Вчений і мандрівник Іван Лепьохін у своїх подорожніх нотатках назвав озеро «Ашули», супроводжуючи перекладом — «сердите». У башкирський мові є слово «асиули» — «гнівний», але, найімовірніше, російська назва озера походить від татарського «ачули» з тим же значенням^[6].

Має тектонічне (за іншою версією — карстово-суфозійне^[7]) походження. Рельєф озера нерівний, в східній його частині проходить жолоб. Дно вкрите мулом і відкладеннями сапропелю.

Донні відкладення озера мають аномальний хімічний склад, що зумовлено діяльністю довколишнього Учалинського гірничо-збагачувального комбінату: масовими вибухами на кар'єрі 1970—1980 років і випадіннями сульфідного пилу внаслідок роботи збагачувальної фабрики. Концентрації важких металів у відкладеннях, що утворилися за останні півстоліття, складають 300 міліграм на кілограм для міді, 1000-6000 — для цинку, 70 — для свинцю та 4 — для кадмію (їх фонові концентрації в озерах Уралу становлять 48, 79, 21 і 0,37 мг/кг відповідно). У порових водах донних відкладень підвищена концентрація сульфат-іона ${\displaystyle SO_{4}^{2-}}$, яка доходить до 2825 мг/л, що значно перевищує ГДК для питних вод^[8].

З риб в озері водяться щука, сом, лящ, короп, судак, в'язь, карась, пічкур та чебак. З планктону тут і в сусідньому озері Карагайли відзначена эвгленовая водорість Phacus caudatus^[9].

• Малі Учали