Велоспорт на літніх Олімпійських іграх 2020 — BMX-фрістайл (чоловіки)
Змагання з BMX-фрістайлу серед чоловіків на літніх Олімпійських іграх 2020 року відбулися 31 липня та 1 серпня 2021 року в Парку міських видів спорту Аріаке[1]. Змагалися 9 велосипедистів з 8 країн[2]. ПередісторіяЦе буде дебютна поява цієї дисципліни на Олімпійських іграх (BMX-гонки додано 2008 року). Чинний чемпіон світу (2021) - Лоґан Мартін з Австралії, який також переміг 2017 року і здобув срібну медаль 2019-го. КваліфікаціяНаціональний олімпійський комітет (НОК) може виставити на змагання з BMX-фрістайлу щонайбільше 2 велосипедисти. Всі квоти отримує НОК, який сам вибирає велосипедистів, що беруть участь у змаганнях. Загалом для участі в змаганнях було виділено 9 квот. З них 6 розподілено відповідно до світового рейтингу UCI за країнами. Країна з найвищим рейтингом отримала 2 квоти. НОК, що посіли з 3-го по 5-те місця, одержали по 2 квоти. НОК, які посіли з 2-го по 5-те місце, одержали по 1 квоті. Ще дві квоти розіграно в рамках Чемпіонату світу з міського велоспорту 2019. Їх одержали дві країни, чиї спортсмени посіли найвищі місця (серед тих НОК, що не кваліфікувались через рейтинг за країнами). Країні-господарці було гарантовано квоту[2]. Формат змаганьЗмагання складаються з двох етапів: посіву та фіналу. На кожному етапі велосипедисти роблять по два заїзди тривалістю 60 секунд. П'ятеро суддів ставлять оцінки від 0,00 до 99,99 залежно від складності та виконання заїзду. Загальна оцінка заїзду - середнє між оцінками п'яти суддів. На етапі посіву середня оцінка двох заїздів дає велосипедистові загальну оцінку посіву. Ці оцінки посіву слугують для визначення порядку старту велосипедистів у фіналі. Ті, хто стартує пізніше, мають перевагу, бо знають як виступили попередні. У фіналі враховується лише кращий результат з двох заїздів[3] [4]. РозкладЗмагання в цій дисципліні відбуваються впродовж двох днів поспіль[1].
РезультатиПосівний раундПосівний раунд визначає порядок виступів у фіналі. Найкращий у посівному раунді виступає останнім у фіналі[5].
Фінал
Примітки
|
Portal di Ensiklopedia Dunia