Венда (мова)
Венда (венда Venḓa, Tshivenḓa) — мова африканського народу венда. Одна з офіційних мов ПАР. Поширена на північному сході ПАР, переважно на півночі провінції Лімпопо, а також на півдні Зімбабве (на кордоні з ПАР). Загальне число носіїв 1,152 млн осіб, з них у ПАР 1,022 млн осіб (2001, перепис), в Зімбабве 130 тис. осіб.  Венда — одна з мов банту. За класифікацією Малкольма Гасрі (1948, 1967—1971), уточненої в 1978 році І. Бастен, належить до зони S, групи венда (S.20) і має індекс S.21. Найбільші діалекти: пхан, тавхацінді, ілафурі, мбедзі, манда, гувху, лембету. Лад типово бантуський — аглютинативна — синтетична з елементами флективності. До фонетичних особливостей відноситься багатий консонантизм, для якого характерна наявність фонем з подвійною артикуляцією, серед яких аспіровані лабіоальвеолярні, проривні, а також лабіопалатальні. У венда існує протиставлення губно-губних і губно-зубних приголосних у всіх класах шумних: губно-губні p, b, fh, vh протиставлені губно-зубним pf, bv, f, v. Тон має смислорозрізнювальне значення. Повно представлена система іменних (погоджувальних) класів (17 класів і 2 підкласи), що включає в тому числі оціночні диминутивний і аугментативний класи, а також слабо представлені локативні класи (див. іменний клас). Дієслово характеризується розгалуженою системою аспектно-темпоральних категорій, а також багатою системою деривативних суфіксальних форм, що включає, зокрема, аплікатив, каузатив, реверсив, реципрок, інтенсив, репетитив. Венда була офіційною мовою бантустану Венда. ПисемністьПисемність створена в кінці XIX століття на латинській графічній основі. Літери C, J і Q використовуються тільки в іноземних запозиченнях.
Література
Посилання
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Portal di Ensiklopedia Dunia
