Вендзилович Мирон Дем'янович

Вендзилович Мирон Дем'янович
Народження	26 серпня 1919(1919-08-26) Солинка, Ліський повіт
Смерть	8 квітня 1992(1992-04-08) (72 роки) Львів
Поховання	Личаківський цвинтар
Країна (підданство)	Польська Республіка  СРСР
Навчання	Краківська академія мистецтв і Національний університет «Львівська політехніка»
Діяльність	архітектор
Праця в містах	Львів, Ужгород, Івано-Франківськ
Найважливіші споруди	Монумент Бойової Слави Радянських Збройних Сил
Заклад	Львівський інститут прикладного та декоративного мистецтва
Учні	Лучинський Остап Петрович
Нагороди
Вендзилович Мирон Дем'янович у Вікісховищі

Миро́н Дем'я́нович Вендзило́вич (26 серпня 1919, Солинка — 8 квітня 1992, Львів) — український архітектор.

Народився 26 серпня 1919 року в селі Солинка (нині село Ліського повіту Підкарпатського воєводства). Навчався в Хирівській гімназії (1931—1938) та Краківській академії мистецтв, закінчив інженерно-будівельний факультет Львівського політехнічного інституту (1946—1949).

Працював в Ужгороді в «Облсільпроекті». З 1953 року мешкав у Львові. Працював у львівській філії «Діпроміст» (інженер проєкту, згодом головний архітектор). З 1964 року паралельно викладав історію інтер'єру у Львівському державному інституті прикладного і декоративного мистецтва. З 1971 року — доцент, пізніше — завідувач, а з 1984 року — професор кафедри проєктування інтер'єрів у тому ж виші.

У 1964—1971 роках був головою львівської організації Спілки архітекторів України.

Лауреат Державної премії УРСР імені Тараса Шевченка з архітектури 1972 року (у складі авторського колективу)^[1]. Мешкав у Львові на вулиці Квітневій, 14^[2]. Помер 8 квітня 1992 року у Львові та похований у родинному гробівці на Личаківському цвинтарі (поле № 60)^[3].

• Центральний колгоспний ринок на вулиці Базарній, 11, тепер Краківський ринок^[4].
• Гуртожиток торгово-економічного інституту на нинішній вулиці Тершаковців, 2а^[4].
• Будинок «Облспоживспілки» в Ужгороді (1952-1954).
• Будинок на вулиці Ужгородській, 17 у Береговому (1954-1955).
• Адміністративний корпус лакофарбового заводу на вул. Хімічній, 2 у Львові (1954—1955).
• Широкоекранний кінотеатр «Космос» у місті Івано-Франківськ (1957).
• Співавтор (разом із Генріхом Швецьким-Вінецьким) проєкту планування малоповерхових житлових кварталів на Левандівці (Львів). Автор декількох одно- та двоповерхових житлових будинків цього району (1958)^[5][6][7].
• Житлові квартали у місцевості Сигнівки (Львів, 1958, співавтор Генріх Швецький-Вінецький)^[7].
• Житловий будинок на вулиці Керченській, 8 у Львові (1954-1958).
• Проєкт планування та забудови міста Долина Івано-Франківської області (1959).
• Будинок молоді у селищі Брюховичі (1961-1962).
• Планування житлового району між вулицею Варшавською та пр. Чорновола у Львові (1964, спільно із архітектором С. Домазаром)^[8].
• Будинок для обчислювального центру, інституту «Укрземпроект» та кафе «Ватра» на пр. Чорновола, 2 у Львові (1962—1967).
• Житловий будинок на нинішній вулиці Вітовського, 38^[9].
• Будинок фізичного факультету Львівського університету (1963—1968).
• Санаторій «Дніпро» в місті Трускавець (1969, проєкт).
• Лабораторний корпус Львівського державного інституту прикладного та декоративного мистецтва (1972, оригінальний фасад утрачено після реконструкції).
• Спортивний корпус товариства «Динамо» на вулиці Вітовського, 53 у Львові (1969-1972)^[10].
• Інтер'єри ресторану «Трускавець» у Трускавці (1978).
• Храм Різдва Пресвятої Богородиці у місті Новий Розділ (1991-2006).
• Храм Святих Володимира і Ольги в селі Деревач (1990-1993)^[11].
• Церква Святих апостолів Петра і Павла в селі Липники (1990-1998).
• Храм Святих Володимира і Ольги на вул. Симоненка, 5а у Львові (1991-1996)^[12].
• Церква Святих апостолів Петра і Павла на вул. Львівській, 39в у селі Зимна Вода (1991-2005)^[13].

• Монумент бойової слави Радянських збройних сил у Львові (1971). Співавтори Дмитро Крвавич, Еммануїл Мисько, Ярослав Мотика, Олександр Пирожков архітектор Аполлон Огранович. Відзначений 1972 року Державною премією УРСР імені Тараса Шевченка, а 1974 — Золотою медаллю імені М. Грекова Академії мистецтв СРСР^[14].
• Пам'ятник В. Стефаникові у Львові (1970-1971, скульптор Володимир Сколоздра)^[10][1].
• Пам'ятник В. Стефаникові в Русові Снятинського району (1971, скульптор Володимир Сколоздра)^[15].
• Пам'ятник С. Тудору на площі Маланюка у Львові (1980^[16], за іншими даними 1981^[17][1]).
• Пам'ятник Олександрові Гаврилюку у сквері між вулицями Лисенка, Просвіти та Короленка у Львові (1982)^[1].
• Пам'ятник на могилі В. З. Бісяріна на Личаківському цвинтарі (1970, скульптор Валентин Подольський)^[18].
• Пам'ятники землякам, загиблим у селах Жирова (1977, скульптор І. Балух)^[19], Дев'ятники (1979, скульптор І. Балух)^[19], Хлівчани (1979, скульптор Еммануїл Мисько)^[20].
• Пам'ятники радянським солдатам у Добромилі (1980, скульптор Іван Кушнір)^[20] та Старому Самборі (1980, скульптор Іван Кушнір)^[21].
• Пам'ятний знак загиблим односельцям у Вільшанику Львівської області (скульптор Анатолій Галян)^[22].
• Пам'ятний знак у селі Зав'язанці Львівської області (скульптор Євген Дзиндра)^[23].

• Паркова скульптура «Юзя» (1976-1977; Джерело № 11 (колишня «Юзя») курорту «Трускавець», м. Трускавець; співавтори — скульптор Леонід Василюк, архітектор Домінко Р.)^[24]

• Музей-заповідник козацької слави на острові Хортиця (1965; проєкт).
• Пам'ятник Шевченкові у Львові (1989; співавтор — скульптор Леонід Василюк).

• Архітектура Львова: Час і стилі. XIII—XXI ст / М. Бевз, Ю. Бірюльов, Ю. Богданова, В. Дідик, У. Іваночко, Т. Клименюк та інші. — Львів : Центр Європи, 2008. — 720 с. — ISBN 978-966-7022-77-8.
• Вендзилович Мирон Дем'янович // Митці України : Енциклопедичний довідник. / упоряд. : М. Г. Лабінський, В. С. Мурза ; за ред. А. В. Кудрицького. — Київ : «Українська енциклопедія» імені М. П. Бажана, 1992. — С. 109 . — ISBN 5-88500-042-5.
• Вуйцик В. С., Липка Р. М. Зустріч зі Львовом = An Encounter with Lvov. — Львів : Каменяр, 1987. — С. 153.
• Криса Л., Фіголь Р. Личаківський некрополь: путівник. — Львів, 2006. — С. 338. — ISBN 966-8955-00-5.
• Трегубова Т. О., Мих Р. М. Львів. Архітектурно-історичний нарис. — Київ : Будівельник, 1989. — 272 с. — ISBN 5-7705-0178-2.
• Харчук Х. Вендзилович Мирон // Енциклопедія Львова: в 4 т / за ред. А. Козицького та І. Підкови. — Львів : Літопис, 2007. — Т. 1: А—Ґ. — С. 344, 345. — ISBN 978-966-7007-68-8.
• Львівська експериментальна кераміко-скульптурна фабрика = Львовская экспериментальная керамико-скульптурная фабрика = Lvov experimental ceramico-sculptural factory. — Київ : Реклама, 1980. — 119 с.
• Памятники истории и культуры Украинской ССР: Каталог–справочник / АН УССР. Ин-т истории; Украинское общество охраны памятников истории и культуры; Редкол.: П. Т. Тронько (гл. ред.) и др. — Киев : Наукова думка, 1987. — С. 324. (рос.)