Вернер Костянтин Антонович

Вернер Костянтин Антонович
Народився9 (21) лютого 1850 Редагувати інформацію у Вікіданих
Немирів, Брацлавський повіт, Подільська губернія, Російська імперія Редагувати інформацію у Вікіданих
Помер31 липня (13 серпня) 1902 (52 роки) Редагувати інформацію у Вікіданих
Москва, Російська імперія Редагувати інформацію у Вікіданих
ПохованняВаганьковське кладовище Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Російська імперія[1][2] Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьагроном, статистик Редагувати інформацію у Вікіданих
Галузьстатистика[3][1] і агрономія[3][1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materМиколаївське інженерне училище[d][2] Редагувати інформацію у Вікіданих
Знання мовросійська[3] Редагувати інформацію у Вікіданих
Брати, сестриQ109902445? Редагувати інформацію у Вікіданих

Костянтин Антонович Вернер (9 (21) лютого 1850(18500221), м. Немирово (нині Немирів, Вінницької області) Брацлавський повіт, Подільська губернія, Російська імперія — 31 липня (13 серпня) 1902, Москва, Російська імперія) — український статистик — агроном[4].

Життєпис

Закінчив курс Миколаївського інженерного училища і, перебуваючи на військовій службі, був вільним слухачем Київського університету математичного факультету. Потім вступив до Петровської землеробської академії, але у 1876 році за подачу колективного студентського протесту, разом з В. М. Григор'євим і В. Г. Короленком засланий до Вятської губернії.

У 18771878 роках служив у лавах армії на Кавказі, де зазнав контузії.

У 1879 році склав іспит на звання кандидата сільського господарства.

З 1880 по 1884 рік служив помічником В. І. Орлова у статистичному відділенні московського губернського земства.

З 1884 по 1889 рік — завідувач статистичного відділення таврійського губернського земства.

З 1890 по 1893 рік перебував агрономом Степового генерал-губернаторства, потім, з 1993 по 1895 рік, служив по питомому відомству і в відділі сільської економії та сільськогосподарської статистики міністерства землеробства, був керівником сільськогосподарської статистики.

З 1895 по 1901 рік завідувач кафедри сільськогосподарської економії в Московському сільськогосподарському інституті, у 1984—1901 роках вів також курс сільськогосподарської статистики.

Похований на Ваганьковському кладовищі.

Наукова діяльність

Перша друкована статистична робота Вернера: «Нарис господарства приватних землевласників у Борисоглібському повіті» — результат поїздки в 1880 році, спільно з В. І. Орловим, до Тамбовської губернії («Сборник статистических сведений по Тамбовской губернии», т. I).

Для Московського земства Вернер склав у 1882 році цікавий нарис приміського селянського господарства, описав крохмале-патоковий промисел Московської губернії, м'ясний і хлібний ринок у Москві, а в 1883 році надрукував велику працю про приватновласницьке господарство у 6 повітах Московської губернії («Сборник статистических сведений по Московской губернии». Т. V, вип. 2), яка довго служила зразком в області земської статистики приватного господарства.

У 1890 році Вернер опрацював відомості про кустарні промисли Богородського повіту («Земський Щорічник»).

У Таврійській губернії Вернер дослідив селянське господарство по всій губернії. У співпраці з С. А. Харізоменовим Вернер написав текст по Мелітопольському повіту (1887), потім редагував зведену «Памятную Книжку» (1889). При опрацюванні даних по Таврійській губернії разом з відомим статистиком С. А. Харізоменовим вперше застосував прийом угруповання селянських господарств за величиною посіву[5].

У 1888 році випустив збірник поточної статистики із застосуванням експедиційного методу.

Професор Вернер двічі друкував курс своїх лекцій («Сільськогосподарська Економія», 1901).

З 1900 року увагу Вернера привертають питання історії сільського господарства. Низку його статей з цього предмету надруковано в «Господарі», «Віснику сільського господарства», «Працях 1-го з'їзду місцевих агрономів» (1901) і, частково після смерті автора (за участю вдови Вернера в переробці матеріалів), у «Сільському Господарстві та Лісоводстві» (статті про Стародавній Рим, 1903 і про Артура Юнге, 1904) і в «Известиях Московского Сельскохозяйственного института». У «Віснику Європи» Вернер надрукував статтю «Неурожаи и наше сельское хозяйство» (1893), в якій зазначалося, що Росія вивозить за кордон не надлишок свого хліба, а частину власного споживання.

Авторство в енциклопедіях

Вернер є одним із авторів у наступних енциклопедіях:

Основні праці

  • Вернер К. А. Очерк хозяйства частных землевладельцев в Борисоглебском уезде // Сборник статистических сведений по Тамбовской губернии. — Т. I.
  • Вернер К. А. ? ? ? // Сборник статистических сведений по Московской губернии. Т. V, вип. 2.
  • Вернер К. А. ??? // Земский ежегодник. 1890.
  • Вернер К. А., Харизоменов С. А. Сборник статистических сведений по Таврической губернии Мелитопольского уезда. — X. II., 1884.
  • Памятная Книжка / Под ред. К. А. Вернера. 1889.
  • Вернер К. А. Сельскохозяйственная Экономия. Курс, читанный в Московском Сельскохозяйственном Институте. — 2-е изд.  — М.: изд. Д. П. Мазуренко, 1901.
  • Вернер К. А. Неурожаи и наше сельское хозяйство // Вестник Европы, 1893.

Примітки

  1. а б в Вернер, Константин Антонович // Венгрия — Вильно — 1928. — Т. 10. — С. 311.
  2. а б Фортунатов А. Ф. Вернер, Константин Антонович // Энциклопедический словарьСПб: Брокгауз — Ефрон, 1905. — Т. доп. I. — С. 408–409. — 956 с.
  3. а б в Чеська національна авторитетна база даних
  4. Всероссийское генеалогическое древо. Архів оригіналу за 15 квітня 2010. Процитовано 28 липня 2020.
  5. Чаянов А. В. Крестьянское хозяйство: Избранные труды / Ред. Л. И. Абалкин (пред.) и др. — М.: Экономика, 1989. — 492 с. — (Экономическое наследие). (рос.)

Джерела

Prefix: a b c d e f g h i j k l m n o p q r s t u v w x y z 0 1 2 3 4 5 6 7 8 9

Portal di Ensiklopedia Dunia

Kembali kehalaman sebelumnya