Вернер Кьорте

Вернер Кьорте
Ім'я при народженні	нім. Friedrich Emil Werner Körte
Народився	21 жовтня 1853(1853-10-21)[2][1]  Берлін, Прусське королівство[1]
Помер	3 грудня 1937(1937-12-03)[1] (84 роки)  Берлін, Німецький Райх[1]
Поховання	Доротеенштадтський цвинтар[1]
Країна	Німецький Райх[1]
Діяльність	хірург
Alma mater	Університет Фрідріха-Вільгельма[d][1], Боннський університет і Страсбурзький університет (1875)
Науковий ступінь	доктор медицини (1875)
Науковий керівник	Friedrich Daniel von Recklinghausend
Вчителі	Robert Friedrich Wilmsd[1]
Знання мов	німецька[3]
Заклад	Krankenhaus Am Urband[1]
Членство	Corps Teutonia Bonnd, German Society of Surgeryd і Berliner Chirurgische Gesellschaftd
Батько	Friedrich Körted
Брати, сестри	Gustav Körted, Friedrich Koerted, Siegfried Körted, Alfred Körted і Martin Körted
Нагороди	Орлиний щит Німецької імперії (21 жовтня 1933) honorary Fellow of the Royal College of Surgeonsd (31 липня 1913)
Медіафайли у Вікісховищі

Фридріх Еміль Вернер Кьорте (нім. Friedrich Emil Werner Körte; нар.21 жовтня 1853(18531021), Берлін — пом. 3 грудня 1937, там само) — німецький лікар, один з провідних хірургів Німеччини.

Народився в родині таємного санітарного радника доктора Фридріха Кьорте (1818–1914).

Вивчав медицину в університетах Берліна, Бонна і Страсбурга. З 1974 по 1980 роки працював лікарем-асистентом у Страсбурзі й Берліні. Отримав ступінь доктора медицини у 1875 році в Страсбурзі.

Протягом 1899–1924 років — директор і завідувач хірургічним відділенням берлінської лікарні в Урбані. У 1896 році розробив кругову резекцію петлі кишки, а у 1898 році провів перше вдале розкриття абсцесу підшлункової залози.

У 1905 році відмовився від запрошення очолити кафедру в Кенігсберзькому університеті.

Понад 30 років був редактором журналу «Архів клінічної хірургії» (нім. Archiv fur klinische Chirurgie). Обирався секретарем, а з 1930 року — почесним головою Німецького товариства хірургів.

Наукові праці присвячені легеневій та військово-польовій хірургії, хірургії жовчних шляхів і печінки, підшлункової залози, апендициту, перитоніту.

Автор спогадів про Першу світову війну (1929).

У 1933 році удостоєний дворянського герба Німецької імперії.

Його ім'ям названо клінічний симптом в діагностиці гострого панкреатиту^[4].

• «Beitrag zur Lehre vom runden Magengeschwiir» (Diss., Strass-burg, 1875).
• «Die ehirurgischen Krankheiten und die Verletzungen des Pankreas» (Stuttgart, 1898).
• «Beitrage zur Chirurgie der Gal-lenwege und der Leber» (Berlin, 1905).
• Низка глав з хірургії черевної порожнини у «Hand-buch der praktischen Chirurgie», hrsg. v. E. Bergmann und P. Bruns, B. Ill, Stuttgart, 1907.
• «Die chirurgische Behandlung der acu-ten Pankreatitis» (Archiv f. klin. Chirurgie, B. XCVI, 1911).
• «Die Chirurgie des Perito-neums» (Stuttgart, 1927—Neue deutsche Chirurgie, hrsg. v. H. Kiittner, B. XXXIX, Stuttgart, 1927).

• Borchard M., Werner Korte zum 70. Geburtstag, Deutsche med. Wochenschrift, 1923, № 42.

• Biographisches Lexikon hervorragender Ärzte des neunzehnten Jahrhunderts(нім.)
• Медичний словник на «Vitaportal.ru»(рос.)
• Велика медична енциклопедія(рос.)

Це незавершена стаття про лікаря, який займається наукою. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.