Вернер Остендорф

Вернер Остендорф
Werner Ostendorff
Народження	15 серпня 1903(1903-08-15) Кеніґсберґ, Королівство Пруссія, Німецька імперія
Смерть	1 травня 1945(1945-05-01) (41 рік) Бад-Аусзее, Третій Рейх гангрена
Країна	Веймарська республіка  Третій Рейх
Вид збройних сил	Рейхсвер Ваффен-СС
Рід військ	Танкові війська
Роки служби	1925-45
Партія	Націонал-соціалістична робітнича партія Німеччини
Член	СС
Звання	Группенфюрер СС і генерал-лейтенант Ваффен-СС
Формування	Дивізія СС «Дас Райх» II танковий корпус СС Група армій «Верхній Рейн»
Командування	17-та панцергренадерська дивізія СС «Ґьотц фон Берліхінген» 2-га танкова дивізія СС «Дас Райх»
Війни / битви	Друга світова війна
Нагороди
Вернер Остендорф у Вікісховищі

Вернер Остендорф (нім. Werner Ostendorff; 15 серпня 1903, Кеніґсберґ — 1 травня 1945, Бад-Аусзее) — німецький офіцер Ваффен-СС, группенфюрер СС і генерал-лейтенант Ваффен-СС, кавалер Лицарського хреста Залізного хреста з Дубовим листям.

Вернер Остендорф народився 15 серпня 1903 року в місті Кеніґсберґ. У травні 1919 року вступив добровольцем в батальйон «Люк» (Східна Пруссія). З березня 1920 року працював на різних промислових підприємствах. 5 листопада 1925 року вступив в армію. 1 серпня 1933 року дослужився до звання Обер-лейтенанта в 1-му піхотному полку.

З приходом до влади нацистів вступив в НСДАП (№ 4 691 488). 1 березня 1934 року перейшов в Германський авіаційний поштовий союз. 1 жовтня 1935 року вступив в СС (№ 257 146) і був призначений інструктором тактики в юнкерському училищі СС в Бад-Тельці. З 1 квітня 1938 командир 4-го штурму Штандарта СС «Дер Фюрер», а з 1 червня 1939 командир Зенітного дивізіону СС.

У складі різних частин військ СС воював в Польській і Французькій кампаніях, на радянсько-німецькому фронті. За відзнаки в боях під Смоленськом 13 вересня 1941 року нагороджений Лицарським хрестом Залізного хреста. У лютому — червні 1942 року командував бойовою групою в дивізії СС «Райх». З червня 1942 по листопад 1943 року Остендорф був начальником штабу II танкового корпусу СС.

Після того як на заході в жовтні 1943 року була сформована 17-та панцергренадерська дивізія СС «Ґьотц фон Берліхінген», Вернер 20 жовтня був призначений її командиром. У червні 1944 був поранений в боях в районі Карантана, а після одужання знову очолив дивізію. 15 листопада був замінений Лінгером, а 2 грудня призначений начальником штабу групи армій «Верхній Рейн».

29 січня 1945 року Вернер Остендорф був призначений командиром 2-ї танкової дивізії СС «Дас Райх». У боях в Угорщині був тяжко поранений в бою і відправлений в госпіталь в Бад-Аусзее, де 1 травня 1945 помер від наслідків поранення.

• Шутце (2 листопада 1925)
• Курсант (1 квітня 1926)
• Єфрейтор (1 серпня 1927)
• Унтерофіцер (1 жовтня 1927)
• Фенріх (1 серпня 1928)
• Оберфенріх (1 серпня 1929)
• Лейтенант (1 червня 1930)
• Оберлейтенант (1 липня 1933)
• Оберштурмфюрер СС (1 жовтня 1935)
• Гауптштурмфюрер СС (30 січня 1938)
• Штурмбаннфюрер СС (1 червня 1939)
• Оберштурмбаннфюрер СС (13 грудня 1940)
• Штандартенфюрер СС (1 березня 1942)
• Оберфюрер СС (20 квітня 1943)
• Бригадефюрер СС і генерал-майор Ваффен-СС (20 квітня 1944)
• Группенфюрер СС і генерал-лейтенант Ваффен-СС (1 грудня 1944)

• Німецька імперська відзнака за фізичну підготовку в сріблі
• Нагрудний знак пілота
• Медаль «У пам'ять 13 березня 1938 року»
• Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938»
• Залізний хрест (1939)
  • 2-го класу (19 травня 1940)
  • 1-го класу (23 червня 1940)
• Лицарський хрест Залізного хреста з Дубовим листям
  • Лицарський хрест (13 вересня 1941) як оберштурмбаннфюрер СС і начальник оперативного відділу дивізії СС «Райх»
  • Дубове листя (№ 861; 6 травня 1945, посмертно) як группенфюрер СС і генерал-лейтенант Ваффен-СС і командир 2-ї танкової дивізії СС «Дас Райх»
• Німецький хрест в золоті (5 червня 1942) як штандартенфюрер СС і командир бойової групи дивізії СС «Дас Райх»
• Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42»
• Нагрудний знак «За участь у загальних штурмових атаках»
• Нагрудний знак «За поранення» в чорному
• Кільце «Мертва голова»
• Відзначений у Вермахтберіхт (29 липня 1944)

• Fellgiebel, Walther-Peer (2000) [1986]. Die Träger des Ritterkreuzes des Eisernen Kreuzes 1939–1945 — Die Inhaber der höchsten Auszeichnung des Zweiten Weltkrieges aller Wehrmachtteile [The Bearers of the Knight's Cross of the Iron Cross 1939–1945 — The Owners of the Highest Award of the Second World War of all Wehrmacht Branches] (German) . Friedberg, Germany: Podzun-Pallas. ISBN 978-3-7909-0284-6.
• Patzwall, Klaus D.; Scherzer, Veit (2001). Das Deutsche Kreuz 1941 – 1945 Geschichte und Inhaber Band II [The German Cross 1941 – 1945 History and Recipients Volume 2] (German) . Norderstedt, Germany: Verlag Klaus D. Patzwall. ISBN 978-3-931533-45-8.
• Scherzer, Veit (2007). Die Ritterkreuzträger 1939–1945 Die Inhaber des Ritterkreuzes des Eisernen Kreuzes 1939 von Heer, Luftwaffe, Kriegsmarine, Waffen-SS, Volkssturm sowie mit Deutschland verbündeter Streitkräfte nach den Unterlagen des Bundesarchives [The Knight's Cross Bearers 1939–1945 The Holders of the Knight's Cross of the Iron Cross 1939 by Army, Air Force, Navy, Waffen-SS, Volkssturm and Allied Forces with Germany According to the Documents of the Federal Archives] (German) . Jena, Germany: Scherzers Miltaer-Verlag. ISBN 978-3-938845-17-2.
• Schulz, Andreas, Wegmann Günter, Zinke, Dieter: Die Generale der Waffen-SS und Polizei: Lammerding-Plesch, Biblio-Verlag, 2003, ISBN 978-3-7648-2375-7.
• Thomas, Franz (1998). Die Eichenlaubträger 1939–1945 Band 2: L–Z [The Oak Leaves Bearers 1939–1945 Volume 2: L–Z] (German) . Osnabrück, Germany: Biblio-Verlag. ISBN 978-3-7648-2300-9.
• Yerger, Mark C. (2005). German Cross in Gold Holders of the SS and Police, Volume 2, "Das Reich: " Karl-Heinz Lorenz to Herbert Zimmermann. San Jose, CA: R. James Bender Publishing. ISBN 0-912138-99-8
• Die Wehrmachtberichte 1939–1945 Band 3, 1. Januar 1944 bis 9. Mai 1945 [The Wehrmacht Reports 1939–1945 Volume 3, 1 January 1944 to 9 May 1945] (German) . München, Germany: Deutscher Taschenbuch Verlag GmbH & Co. KG. 1985. ISBN 978-3-423-05944-2.