Вертикаль (фільм)

*Вертикаль*
Вертикаль;
рос. Вертикаль
Жанр	кіноповість ; спортивний фільм
Режисер	Станіслав Говорухін ; Борис Дуров
Сценарист	Сергій Тарасов ; Микола Рашеєв
У головних ; ролях	Володимир Висоцький
Оператор	Альберт Осипов
Композитор	Софія Губайдуліна
Кінокомпанія	Одеська кіностудія
Тривалість	73 хв.
Мова	російська
Країна	СРСР
Рік	1967
Дата виходу	липень 1967
IMDb	ID 0182512

«Вертикаль» (рос. «Вертикаль») — радянський художній фільм 1967 року режисерів Станіслава Говорухіна і Бориса Дурова. Прем'єра фільму відбулася в липні 1967 року^[1]. На ліцензійному DVD фільм випустила фірма «CP Digital».

Сюжет

Група альпіністів під керівництвом досвідченого Віталія Ломова вирушає в Сванетію для сходження на гору Ор-Тау^[2]. Четверо йдуть на вершину, а внизу, у таборі, залишаються радист Володя і лікар Лариса. Володя отримує повідомлення про наближення циклону і передає його групі, проте один з альпіністів приховує цю важливу інформацію від своїх супутників. Альпіністи досягають вершини, але на спуску з неї їх наздоганяє снігопад і гроза. Альпіністів чекає важкий шлях назад, у базовий табір.

У ролях

Володимир Висоцький — Володя
Маргарита Кошелева — Ріта
Геннадій Воропаєв — Геннадій
Олександр Фадєєв — Нікітін
Георгій Кульбуш — Ломов
Лариса Лужина — Лариса, лікар
Бухуті Закаріадзе — Віссаріон
Расмі Джабраїлов — Юртайкин (немає в титрах)
Світлана Живанкова — подруга Геннадія (немає у титрах)

У створенні фільму брали участь альпіністи, майстри спорту СРСР:

Лідія Додинкіна (Неведомська) — дублювала Ларису Лужину.
Михайло Ануфріков, Л. Єлісєєв, Д. Кахіані, Ш. Маргіані, Є. Персіанов, Г. Прокошин, С. Якімов, Е. Багдасаров, Д. Черешкін, М. Шурдумов та ін.

Знімальна група

Автори сценарію: Сергій Тарасов, за участю Миколи Рашеєва
Режисери-постановники: Станіслав Говорухін, Борис Дуров
Оператор-постановник: Альберт Осипов
Художник-постановник: Михайло Заяць
Автор і виконавець пісень: Володимир Висоцький
Композитор: Софія Губайдуліна
Звукооператори: Геннадій Коненкін, Анатолій Нетребенко
Режисер: Степан Пучинян
Оператор: В. Снежко
Художник-гример: Г. Волошин
Монтажер: Ельвіра Сєрова
Редактор: Василь Решетников
Державний симфонічний оркестр кінематографії, диригент: Володимир Васильєв
Директор картини: В. Дмитрієв
Тренер по альпінізму: Михайло Ануфріков

Пісні

У фільмі звучать наступні авторські пісні В. Висоцького:

«Пісня про друга» («Если друг оказался вдруг…».);
«Свои обиды каждый человек…» — фонограма з фільму є єдиним відомим авторським виконанням пісні^[3];
«Вершина» («Здесь вам не равнина…»);
«Військова пісня» («Мерцал закат, как сталь клинка…»);
«Прощання з горами» («В суету городов и в потоки машин…»).

Пісня «Скалолазка» («Я спросил тебя: „Зачем идёте в гору вы?“»?) до фільму не увійшла, як і сцена, в якій її передбачалося використати.

Використання музики і пісень

Чотири пісні з фільму: «Прощання з горами», «Пісня про друга», «Вершина» і «Військова пісня» вийшли в 1968 році на гнучкій грамплатівці «Пісні з кінофільму Вертикаль» (фірма «Мелодія»).
Уривок фонограми «Пісні про друга» з фільму («художній свист») був використаний в 1-му і 10-му випусках мультсеріалу «Ну, постривай!».

Зйомки фільму

Фільм знімали у Приельбруссі, з 21.7 по 28.12.1966 року, на чорно-білу плівку.

Див. також

«Поки стоять гори» (1976)

Примітки

↑ Советские художественные фильмы. Аннотированный каталог (1966-1967). — М. : = «Нива России», 1995. — С. 18. — 7000 прим. — ISBN 5-88289-005-5.(рос.)
↑ Ор-тау — вигадана вершина. З розмови Геннадія з лікарем Ларисою витікає, що група Ломова уперше в історії здійснила сходження на неї («Але там ще ніхто не був», — говорить Лариса.- «Цього разу їй доведеться підкоритися», — відповідає Геннадій), що виглядає непереконливо, враховуючи, що усі значимі вершини Кавказу були скорені ще у XIX ст. (наприклад, Ельбрус — в 1874 р., Дихтау — в 1888 р. Коштантау]] — в 1889 р., Казбек — в 1868 р., Шхара — в 1888 р. і т. д.)
↑ Журнальний зал | НЛО. — 2008. — № 94 | А. В. Скобелев — Нет, ребята, всё не так! [Архівовано 26 вересня 2015 у Wayback Machine.] (рос.)