Вертлюжна гармата

Вертлюжна гармата — невелика гармата, що змонтована на вертлюзі. На відміну від звичайної гармати, вертлюжна гармата не мала лафета^[1][2]. Така гармата за допомогою вертлюга з шарнірами могла вільно поверталася по горизонталі та вертикалі. Деякі вертлюжні гармати заряджалися з казенника, інші з дула^[3]. Вертлюжні гармати використовувалися в XV—XIX століттях як в сухопутних військах, так і на флоті^[4]. У тому числі активно застосовувалися для захисту фортифікаційних укріплень.

Головним завданням вертлюжних гармат було ураження піхоти противника. Ототожнення вертлюжних гармат з кулевринами є помилковим, кулеврина це будь-яка гармата з ребристим стволом, незалежно від калібру, величини чи конструктивних особливостей (у тому числі наявності лафета)^[5].

Перевагами вертлюжної гармати були висока швидкість наведення на ціль, висока скорострільність, мала вага^[6]. Недоліками вертлюжної гармати була обмежена потужність і величина, тому що вертлюг не міг витримати відбою пострілу великої гармати, також дуже проблематичним було втримання ваги великої гармати. Ненадійні вертлюги ламалися під час стрільби.

• Фоглер
• Фальконет

• Chase Kenneth, Firearms: A Global History to 1700, Cambridge 2003;
• Haynes Michael, Lewis & Clark Tailor Made, Trail Worn: Army Life, Clothing & Weapons of the Corps of Discovery, Helena 2003