Верхня Ангара

Верхня Ангара
Вигляд з Байкало-Амурської магістралі
55°44′30″ пн. ш. 109°53′31″ сх. д. / 55.7417° пн. ш. 109.892° сх. д. / 55.7417; 109.892
Витік
• координати	56°35′33″ пн. ш. 113°46′38″ сх. д. / 56.5925° пн. ш. 113.77722222222° сх. д. / 56.5925; 113.77722222222
Гирло	Байкал
• координати	56.6144/113.7556
Басейн	басейн Єнісею
Країни:	Росія
Регіон	Бурятія
Район	Муйський район/Північно-Байкальський район
Довжина	438 км
Площа басейну:	21 400 км²
Середньорічний стік	265 м³/с
Притоки:	Yanchuyd, Angarakand і Churod
Водойми в руслі	Байкал
Медіафайли у Вікісховищі

Верхня Ангара (бур. Дееде Ангар мүрен) — річка в Росії на півночі Бурятії, друга по повноводності після Селенги річка, що впадає в Байкал. Тече по території Муйського і Північно-Байкальського районів.

Назва Ангара походить з евенської та бурятської анга — «паща тварини, рот», ангара — «роззявлений, відкритий, сяючий», тобто "розкрита паща", що в географічній термінології означає "гирло". Іноді ангара пояснюється як «ущелина».

Довжина — 438 км, площа басейну — 21 400 км². Річка бере початок на стику Північно-Муйського і Делюн-Уранського хребтів. Тече у південно-західному напрямку. У північному краю Байкалу гирла річок Верхня Ангара і Кічера утворюють велику мілководну затоку Ангарський сор, відокремлену від глибоководної частини озера вузькою піщаною косою острова Ярки та деякими іншими.

У верхів'ях річка гірська, швидка, порожиста, але більшу частину Верхня Ангара тече заболоченою Верхньоангарською улоговиною та має рівнинний характер. У пониззі судноплавна. На значному протязі долиною річки прокладено Байкало-Амурську магістраль (БАМ) — від гирла Верхньої Ангари до впадання в неї лівого притоку, річки Ангаракан (притока Верхньої Ангари), звідки БАМ йде на схід до схід до Північно-Муйський тунель.

На берегах Верхньої Ангари розташовані населені пункти Північно-Байкальського району: робоче селище Янчукан, селище Уоян, село Верхня Заїмка (Бурятія) Верхня Заїмка; в долині — селище міського типу Новий Уоян і селище Ангоя.

Живлення річки мішане, з переважанням дощового та великою часткою підземного. Замерзає наприкінці жовтня, розкривається на початку травня. Середня витрата - 265 м³/с, мінімальний зимовий в гирлі - 45 м³/с.

Основні притоки: Ангаракан, Янчуй, Чуро, Котера.

У Верхній Ангарі водяться таймень, харіус, налим; у пониззі — в'язь, щука і окунь; на нерест заходить і байкальський омуль.

• Верхня Ангара — Велика російська енциклопедія
• Річка Верхня Ангара
• Верхня Ангара — Цікаві факти

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Верхня Ангара