Народився у Вадовицях27 березня1891 року. Син Юзефа Гжимальського, будівельного інженера. Навчався у V гімназії Львова. Отримав атестат зрілості 1900 року.[1] Закінчив Львівську політехніку. На початку грудня 1908 року у складі делегації львівського Кола архітекторів брав участь у Першому з'їзді делегатів польських архітектурних кіл у Кракові.[2]1909 року став членом Політехнічного товариства у Львові.[3] Входив до складу комітету, який в рамках друкованого органу товариства (журнал «Czasopismo Techniczne») кілька разів на рік видавав номери присвячені архітектурі.[4]1910 року був одним із найбільш активних організаторів виставки польських архітекторів у Львові. За власним проєктом оформив інтер'єри виставкових зал. Там же експонував низку робіт.[5] У 1911–1914 роках член мистецького об'єднання «Зеспул» (пол.Zespół). Входив до його правління.[6] Брав участь у колективній виставці об'єднання 1913 року у залах Технологічного інституту.[7] Експонував міські краєвиди на художній виставці 1916 року у Львові. Це зокрема роботи «Успенська церква», «Вірменський собор», «Бернардинський костел», «Старий арсенал».[8]
Від 1923 року викладав у Львівській політехніці. 1937 року іменований професором надзвичайним, а 1938 року — керівником кафедри декоративного рисунку і декорації інтер'єрів. Займався викладацькою діяльністю навіть в умовах окупованого Львова.[9] Від 1931 року викладав проєктування інтер'єрів у львівській Промисловій школі.[10]1928 року прочитав доповідь у Львові на тему сучасних інтер'єрів у рамках серії лекцій у Міському музеї мистецького промислу.[11]
Проживав на вулиці Дверницького, 50 (тепер вулиця Мушака).[12]20 січня1941 року помер у Львові.
Роботи
Конкурсний проєкт перебудови в «англійському» стилі садиби Скібневських у селі Голозубинці Хмельницької області. Розроблений Гжимальським 1904 року, ще під час навчання у політехніці. Здобув перше місце. Експонувався в одній з рисункових зал політехніки.[13]
Два варіанти інтер'єрів архітектурної виставки 1910 року у Львові. Перший, більш коштовний, базувався на переосмисленні старослов'янського мистецтва у фантастичних формах. Не був реалізований, однак його проєкти експонувались на виставці. До реалізації прийнято другий простіший варіант. Там же на виставці Гжимальський експонував ескізи сільського костелу і малої церкви, проєкт виставкового павільйону.[5]
Проєкт нової ратуші у Стрию. Виконаний у співавторстві з Т. Бауером та Мар'яном Осінським для конкурсу 1906 року. Здобув перше місце.[15]
Проєкт будівлі Ремісничої палати у Львові. Розроблений для конкурсу 1912 року. Здобув III місце. Експонувався разом з іншими проєктами у залі Технологічного інституту на вулиці Нижанківського, 5.[16]
Проєкт нового костелу святої Анни у Львові на конкурсі 1912 року. Не здобув призових місць, але отримав схвальну оцінку журі за високий мистецький рівень. Проєктом передбачався храм у формах «східних», більше характерних для церкви, ніж для латинського костелу.[17]
Інтер'єри готелю «Краківського» у Львові — зал ресторану (спільно з Мар'яном Осінським), холл з вестибюлем, сходова клітка, трикімнатні апартаменти.[7] Проєкти декоративних розписів та вивісок.[18] Усі експонувались на виставці товариства «Зеспул» 1913 року.[7]
Конкурсний проєкт ратуші в Дрогобичі (1913). Не здобув призових місць.[19]
Типові проєкти для повоєнної відбудови сіл і містечок. Зокрема проєкт корчми, проєкти одно- і двокласової народних шкіл. 1918 року разом із роботами інших авторів увійшли до чергового альбому «Odbudowa polskiego miasteczka».[20]
Проєкт нового Палацу мистецтв на площі біля домініканського костелу у Львові. Здобув третє місце на конкурсі 1920 року. Співавтор Калікст Кшижановський.[21]
Цвинтарна каплиця в Золочеві.[22] Проєкт розроблено для конкурсу близько 1922 року.[23]
Нове оформлення інтер'єрів ресторану для пасажирів 3-го класу у головному залізничному вокзалі Львова.[24] Розписи у люнетах вестибюля. Роботи проведені протягом 1921–1922 років у тракті відбудови вокзалу після знищень Першої світової та Польсько-української воєн.[25] Пізніше втрачені.
Одне з трьох других місць на конкурсі проєктів музичного кіоску в Криниці-Здруй (1925).[27]
Проєкт санаторію у Криниці-Здруй, що мав постати на вулиці Нітрібітта. Розроблений для конкурсу 1926 року. Не здобув призових місць, але був придбаний журі.[28]
Житловий будинок професора Адама Груци на вулиці Ліста, 1 у Львові (бл. 1930).[9]
Музична крамниця фірми «Konrad Kaim i Synowie» на вулиці Коперника, 11 у Львові. Оформлена у стилі конструктивізму.[29]
Монументальний модерністичний костел у місцевості Знесіння у Львові. Проєкт обрано 1936 року на конкурсній основі. Будівництво розпочато 1937 року, але до початку війни не було завершене. Після 1991 року переданий греко-католикам і поступово перебудований.[30]
Одна з трьох третіх нагород на конкурсі проєктів парафіяльного костелу в Коломиї1938 року. Співавтори Доброслав Чайка і Едвард Кшижевський.[31]
Примітки
↑Egzamin dojrzalosci // Dziennik Polski. — 8 lipca 1900. — № 187. — S. 2.
↑Z I-go Zjazdu Delegatów Kół Architektonicznych Polskich w Krakowie (1908) // Przegląd Techniczny. — 1908. — № 52. — S. 635.
↑Księga pamiątkowa, wydana przez komisję, wybraną z łona Polskiego Towarzystwa Politechnicznego we Lwowie [1877—1927] / Pod. red. dr. Maksymiljana Matakiewicza. — Lwów: Nakładem Polskiego Towarzystwa Politechnicznego we Lwowie, 1927. — S. 89.
↑ абMinkiewicz W. Z powodu I wystawy Architektury we Lwowie // Czasopismo Techniczne. — 1910. — № 23. — S. 356, 358; Sprawozdanie Komitetu Wystawy Architektów polskich // Czasopismo Techniczne. — 1910. — № 24. — S. 386—387.
↑ абSkrabski J. Kościół parafialny p. w. Matki Boskiej Królowej Polski i nowy kościół na Zniesieniu // Koscioły i klasztory Lwowa z wieków XIX i XX. — Kraków: Antykwa, 2004. — Т. 12. — S. 252. — (Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej; Cz. 1). — ISBN 83-89273-17-9.
↑Jackowowa M. Lwowska Szkoła Sztuk Zdobniczych oraz Przenmysłu Artystycznego // Barwa i Rysunek (dodatek do «Gazety Malarskiej»). — 1932. — № 4. — S. 26.
↑Kronika // Rzeczy Piękne. — 1928. — № 4—6. — S. 59.
↑Lwów. Ilustrowany przewodnik. — Lwów: Centrum Europy, 2003. — S. 179. — ISBN 966-7022-26-9; Inż. Wiesław Grzymalski // Album inżynierów i techników w Polsce. — Lwów, 1932. — T. I, cz. III. — S. 25.
↑Projekt na dwór szlachecki // Gazeta Narodowa. — 20 maja 1904. — № 115. — S. 2; Roztrzygnięcie (sic) konkursu // Dziennik Polski. — 21 kwietnia 1904. — № 184. — S. 2.
↑Левицький К. Чому припізнилася у нас перед світовою війною будова українського театру у Львові? // Діло. — 1937. — 4 листопада. — № 243 (14787). — С. 3.
↑Konkurs na projekt nowego ratusza w Stryju // Gazeta Lwowska. — 28 marca 1906. — № 71. — S. 4; Konkurs na projekt nowego ratusza w Stryju // Słowo Polskie. — 27 marca 1906. — № 132. — S. 3.
↑Architekt. — 1912. — № 6—7. — S. 76; Z konkursu na gmach Izby rękodzielniczej we Lwowie // Czasopismo Techniczne. — 1912. — № 28. — S. 368; Roztrzygnięcie konkursu na wypracowanie szkiców domu Izby rękodzielniczej // Głos Mieszczański. — 21 lipca 1912. — № 29. — S. 5.
↑Kędzierski I. Konkurs na szkice kościoła św. Anny we Lwowie // Czasopismo Techniczne. — № 18. — 1912. — S. 236, tabl XXVII—XXVIII; Blaschke K. Kościół parafialny p. w. Św. Anny i dawny klasztor OO. Augustynów // Kościoły i klasztory Lwowa z okresu przedrozbiorowego. — Kraków: Antykwa, 2011. — Т. 19. — S. 58, 72, 74. — (Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej; Cz. 1). — ISBN 978-83-89273-92-5.
↑Odbudowa polskiego miasteczka / Pod red J. Pokutyńskiego; Grono Architektów Polskich. — Kraków: Nakładem Obywatelskiego Komitetu Odbudowy Wsi i Miast, 1918. — S. 31—35, 49—54.
↑Архітектура Львова: Час і стилі. XIII—XXI ст. — Львів : Центр Європи, 2008. — С. 500. — ISBN 978-966-7022-77-8..
↑W obronie Lwowa i Kresów Wschodnich. Polegli od 1-go listopada 1818 do 30-go czerwca 1919 r. — Lwów, 1926. — S. 67.
↑Бірюльов Ю. О. Ґжимальський… — С. 619; Skrabski J. Kościół parafialny… — S. 252.
↑Skrabski J. Kościół parafialny… — S. 248—249, 252.
↑Brykowski R. Kościół parafialny w Kołomyi // Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego. — Kraków: Międzynarodowe Centrum Kultury, 2006. — Т. 14. — S. 141. — (Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej; Cz. 1). — ISBN 83-89273-42-X.
Grzymalski Wiesław // Słownik artystów polskich i obcych w Polsce działających. — Warszawa, 2003. — S. 90.
Łoza S. Grzymalski Wiesław // Architekci i budowniczowie w Polsce. — Warszawa: Budownictwo i Architektura, 1954. — S. 105.
Skrabski J. Kościół parafialny p. w. Matki Boskiej Królowej Polski i nowy kościół na Zniesieniu // Koscioły i klasztory Lwowa z wieków XIX i XX. — Kraków: Międzynarodowe Centrum Kultury, 2004. — S. 252. — (Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej; Cz. 1). — ISBN 83-89273-17-9.
.jpg)
.jpg)
