Весілля в Малинівці (фільм)

*Весілля в Малинівці*
Весілля в Малинівці;
рос. Свадьба в Малиновке
Жанр	Музична комедія
Режисер	Андрій Тутишкін
Сценарист	Леонід Юхвід
На основі	Весілля в Малинівці
У головних ; ролях	Володимир Самойлов; Михайло Пуговкін; Андрій Абрикосов; Михайло Водяний
Оператор	В'ячеслав Фастович
Композитор	Борис Александров
Художник	Семен Малкін
Кінокомпанія	«Ленфільм»
Тривалість	95 хв.
Мова	російська
Країна	СРСР
Рік	1967
IMDb	ID 0062323
	Весілля в Малинівці у Вікісховищі

«Весілля в Малинівці» (рос. «Свадьба в Малиновке») — радянська музична комедія, екранізація однойменної оперети Бориса Александрова, увійшла до золотого надбання радянського кінематографу. Фільм знято російською мовою, фактично відображає театралізовану радянську інтерпретацію типового села епохи радянсько-української війни 1917—1922 рр. та українсько-білогвардійського протистояння 1919 року на півдні України і Наддніпрянщині, відбиває типову для даного регіону архітектуру, театралізовану радянську інтерпретацію побуту, одягу, народних пісень, манер та звичаїв.

Журналістка Дарія Гірна на своєму ютуб-каналі «Обличчя Незалежності» опублікувала власне розслідування: виявилось, що головний антагоніст цього фільму «отаман Грицько» пародіює історію військового УНР отамана Никифора Григор'єва з Кіровоградщини.^[1]

Дія

Період радянсько-української війни, 1919. В українському селі Малинівка на півдні України (тодішня Херсонська губернія, сьогодні Петрівський район Кіровоградської області) всі чекають весілля чабана Андрія з Яринкою, дочкою вдови революціонера місцевого походження, якого заслано до Сибіру ще за царя. Але на село нападає банда місцевого самопроголошеного отамана Грицька. Яринка припадає до вподоби отаману й він погрозами намагається добитися від неї згоди на весілля. Злякана Яринка тікає до лісу, де засів невеликий загін червоної кінноти з частин Григорія Котовського, який здійснює розвідку. Ярина просить про допомогу й командир загону Назар Дума розробляє план, як знищити чисельно більшого противника. Для цього Ярині потрібно згодитися на весілля з отаманом. Коли всі бандити добряче переп'ються на цьому бенкеті, їх можна бути легко розбити. Отаман Грицько чекає на посланця від білого російського барона Врангеля, то ж на весіллі з'являється Назар в постаті блискучого білого російського офіцера. В певну мить він дає умовний сигнал своїм бійцям, але допомога запізнюється, і Назар вимушений битися зі своїм ворогом сам на сам.

У ролях

Андрій Абрикосов — Балясний, батько Грициянів
Григорій Абрикосов — отаман Грициян Таврійський
Людмила Алфимова — Софія, мати Яринчина
Михайло Водяний — Попандопуло, ад'ютант Грициянів
Маргарита Криницина — Рижа
Євген Лебедєв — Ничипір, малинівський староста
Валентина Лисенко — Яринка
Тамара Носова — Комариха
Михайло Пуговкін — Яшка-артилерист
Володимир Самойлов — Назар Дума, червоний командир, чоловік Софії та батько Яринки
Микола Сліченко — Петро, червоний козак
Олексій Смирнов — бандит Сметана
Гелій Сисоєв — Андрійко
Емма Трейвас — Триндичиха
Зоя Федорова — Гапуся (Горпина Дормидонтівна), жінка Ничипорова
В'ячеслав Воронін — штабскапітан Чечіль, справжній емісар барона Врангеля
Олександр Орлов — піп
Володимир Васильєв — бандит

Знімальна група

Автор сценарію: Леонід Юхвід
Режисер: Андрій Тутишкін
Оператор-постановник: В'ячеслав Фастович
Художник-постановник: Семен Малкін
Композитор: Борис Александров

Технічні дані

Кольоровий
Широкоформатний
оригінал — звуковий, моно; сучасний ремастеринг — 6-канальний Dolby AC3

Цікаві факти

Фільм приурочено до 50-річчя Великої Жовтневої революції, і, затим що дія відбувається в Україні, Держкіно запропонувало виробництво Кіностудії Довженка, але там відмовились, пославшись на «несерйозність» фільму.

Зйомки проводили в кількох селах Лубенського району Полтавської області. Графську садибу знімали в селі Хорошки, вітряк та інші сцени — в селі Мацківці, монастир, де розмістилась банда отамана Грицияна Таврійського — у селі Мгар (Афанасіївська (Благовіщенська) церква Спасо-Преображенського Мгарського монастиря). Павільйонні зйомки — на Ленфільмі. А природу знімали в селі Малинівка, тільки це Малинівка Чугуївського району Харківської області,^[2] а по інших, Малинівка в Глобинському районі Полтавської області.^[3]
В селищі Малинівка Харківської області у 2013 році в рамках щорічного фестивалю «Весілля в Малинівці» була відкрита скульптурна композиція, яка зображає як Попандопуло й Сметана ділять вміст украденої скрині, за авторством Сейфаддіна Гурбанова.^[4]

У масових фільмуваннях задіяно практично всіх жителів Малинівки.

Михайло Пуговкін трохи не став жертвою залаштункових ігор у знімальній групі і взагалі міг не потрапити в картину. Режисер бачив у ролі Яшки-артилериста лише його, але асистентка протягом кількох місяців говорила Тутишкіну, що «не може знайти Пуговкіна», бо в неї був свій кандидат. Режисер подзвонив Пуговкіну сам, і питання було розв'язано.

Пуговкін вивчав танець «В ту степ» (тобто тустеп, англ. two-step, від two — два і step — крок) півтора місяця, тому що, на думку балетмейстера Галини Олександрівни Шаховської, йому не вистачало куражу. В подальшому танець став гордістю М. І. Пуговкіна. Сам бальний танець з'явився у США на початку 20-х років. Мода на нього захопила Європу в тих таки 20-х роках, тобто персонаж Пуговкіна Яшка-артилерист ще нічого не міг знати про цей танець.

13 лютого 2011 року на каналі «HD Кіно» відбулась прем'єра оцифрованого фільму.

У Олеся Барліга є п'єса «І твою фразу теж», що написана до річниці Леоніда Юхвіда і містить алюзії на «Весілля в Малинівці». Твір увійшов у 2017 до збірки «Звірі подивляться замість тебе» виданої у видавництві Крок. Дія п'єси відбувається у постапокаліптичному Києві.