Висоцька Ізольда Костянтинівна

Висоцька Ізольда Костянтинівна
Висоцька Ізольда Костянтинівна
рос. Иза Константиновна Высоцкая
Ім'я при народженні	рос. Иза Константиновна Мешкова
Народилася	22 січня 1937 ; Горький, РРФСР, СРСР
Померла	20 липня 2018 (81 рік) ; Нижній Тагіл, Q104720447?, Свердловська область, Росія
Поховання	Єкатеринбург
Країна	СРСР; Росія
Діяльність	акторка
Alma mater	Школа-студія МХАТ
Знання мов	російська
Роки активності	з 1958
У шлюбі з	Володимир Висоцький
Нагороди
	; ; ;

Ізольда (Іза^[1]) Костянтинівна Висоцька (до шлюбу Мєшкова, у першому шлюбі Жукова; 22 січня 1937, Горький - 20 липня 2018, Нижній Тагіл) — радянська і російська актриса, мемуаристка, Народна артистка Росії (2005)^[1].

Перша дружина Володимира Висоцького, з 25 квітня 1960 по 1965 рік.

Біографія

Іза Висоцька народилася 22 січня 1937 року у місті Горький (нині Нижній Новгород).

Закінчила Школу-студію МХАТ у 1958 році. Працювала акторкою у Києві (Театр ім. Лесі Українки, 1958-59), у Ростові-на-Дону (1963-), Пермі, Володимирі та Лієпаї.

Проживала до останніх днів життя в Нижньому Тагілі, з 1970 року працювала в Нижньотагільському драматичному театрі.

Померла 20 липня 2018 року на 82-му році життя^[2]. Прощання з Ізольдою Костянтинівною відбулося 22 липня^[3]. Ізольда Костянтинівна заповідала кремувати себе, а урну з її прахом її син Гліб відвезе до Єкатеринбурга.^[4]

Родина

перший чоловік — Жуков (1954-1959).
другий чоловік (25 квітня 1960 - травень 1965^[5]) — Володимир Висоцький.
- дочка (04.08.1963 - 07.08.1963)^[6].
- син — Гліб Висоцький (нар. 1 травня 1965)^[7], його батько не Володимир Висоцький, живе в Єкатеринбурзі^[4]^[8].
  - онуки^[7].
- племінник - Кирило^[4].

Звання

заслужена артистка РРФСР (1980)
народна артистка Російської Федерації (2005) ^[1]

Бібліографія

Іза Висоцька - авторка книг спогадів про Володимира Висоцького:

"Коротке щастя на все життя". - М: Молода гвардія, 2005, 182 с. («Бібліотека спогадів. Близьке минуле. Мала серія») ISBN 5-235-02855-4
«З тобою ... без тебе» / Спогади, щоденникові записи, вірші, фрагменти писем. - Екатеринбург: Південно-Уральське книжкове видавництво, «Музей Володимира Висоцького», 2017, 272 с., Фотоіл.; 1000 прим. ISBN 978-5-7688-1134-1

Примітки

↑ ^а ^б ^в Почётное звание присвоено указом президента России № 1153 от 1 октября 2005 года. Архів оригіналу за 9 червня 2017. Процитовано 31 січня 2022.
↑ Скончалась Народная артистка России, первая жена Владимира Высоцкого Иза Высоцкая. Архів оригіналу за 20 липня 2018. Процитовано 31 січня 2022.
↑ «На прощании люди стали апплодировать ей»: Нижний Тагил простился с актрисой Изой Высоцкой. Архів оригіналу за 22 липня 2018. Процитовано 31 січня 2022.
↑ ^а ^б ^в «Иза Высоцкая умерла на руках у сына»: коллеги о последних днях первой жены Владимира Высоцкого. Архів оригіналу за 28 липня 2018. Процитовано 31 січня 2022.
↑ Иза Высоцкая: история любви с Владимиром — МК. Архів оригіналу за 27 липня 2018. Процитовано 31 січня 2022.
↑ Высоцкая, 2005, с. 164—166.
↑ ^а ^б Первая жена Высоцкого: Мой сын — не от Володи!. Архів оригіналу за 27 липня 2018. Процитовано 31 січня 2022.
↑ До сих пор его люблю: умерла первая жена Высоцкого Изольда — МК. Архів оригіналу за 27 липня 2018. Процитовано 31 січня 2022.

Література

Высоцкая И. К. Короткое счастье на всю жизнь. — М. : Молодая гвардия, 2005. — 182 с. — (Библиотека мемуаров: Близкое прошлое: Малая серия; Вып. 1) — ISBN 5-235-02855-4.