Висоцький Євген Васильович
Євген Васильович Висоцький (нар. 4 квітня 1947, місто Бельов, тепер Тульської області, Російська Федерація — 5 травня 2011, Москва, Російська Федерація) — радянський військовий діяч, генерал-полковник (1993). Герой Радянського Союзу (20.09.1982). Депутат Верховної Ради УРСР 11-го скликання. БіографіяНародився в родині військовослужбовця. Дитячі і юнацькі роки провів у містах Ташкенті і Душанбе, а в 1963 році переїхав з родиною до міста Термеза Узбецької РСР, де в 1965 році закінчив середню школу. З 1965 по 1966 рік працював помічником геодезиста будівельного тресту № 11 міста Термеза. У Радянській армії з 1966 року. У 1970 році закінчив Ташкентське вище танкове командне училище. З 1970 року служив командиром взводу плаваючих танків, командиром роти бронетанкових розвідувально-дозорних машин та командиром розвідувальної роти окремого розвідувального батальйону танкової дивізії, а в 1974—1975 роках — начальником штабу танкового батальйону танкового полку. Служив у Південній групі військ і Туркестанському військовому окрузі. У 1978 році закінчив Військову академію імені Фрунзе. У грудні 1979 — грудні 1980 року — заступник командира 70-ї окремої гвардійської Червонопрапорної мотострілецької бригади (місто Кандагар, Афганістан). У грудні 1980 — 1982 року — командир 180-го Червонопрапорного мотострілецького полку 108-ї Невельської Червонопрапорної мотострілецької дивізії (місто Кабул, Афганістан). У 1982—1986 роках — командир мотострілецького полку, начальник штабу мотострілецької дивізії, командир мотострілецької дивізії Червонопрапорного Одеського військового округу. У 1988 році закінчив Військову академію Генерального штабу Збройних Сил СРСР імені Ворошилова. У 1988—1989 роках — начальник штабу загальновійськової армії. У серпні 1989 — вересні 1991 року — командувач 35-ї загальновійськової армії Червонопрапорного Далекосхідного військового округу. У вересні 1991 — серпні 1992 року — 1-й заступник командувача військ Забайкальського військового округу. У серпні 1992 — липні 1994 року — начальник Головного управління підготовки і розподілу кадрів Міністерства оборони Російської Федерації — заступник міністра оборони Російської Федерації. У липні 1994 — вересні 1996 року — начальник Головного управління кадрів Міністерства оборони Російської Федерації — заступник міністра оборони Російської Федерації. У 1996—1997 роках — генерал-інспектор Головної військової інспекції Міністерства оборони Російської Федерації. З 1997 року — у запасі. Проживав у Москві, похований на Троєкурівському цвинтарі. Звання
Нагороди
Література
Посилання |
Portal di Ensiklopedia Dunia