Ця стаття потребує істотної переробки. Можливо, її необхідно доповнити, переписати або вікіфікувати. Пояснення причин та обговорення — на сторінці Вікіпедія: Статті, що необхідно поліпшити.
Тому, хто додав шаблон: зважте на те, щоб повідомити основних авторів статті про необхідність поліпшення, додавши до їхньої сторінки обговорення такий текст: {{subst:поліпшити автору|Висоцькі|31 грудня 2023}} ~~~~, а також не забудьте описати причину номінації на підсторінці Вікіпедія:Статті, що необхідно поліпшити за відповідний день.(31 грудня 2023)
Українська гілка роду походить від свого родоначальника Автонома Висоцького, який був власником маєтностей в Галицькому повіті наприкінці XVI-го століття.
Його онук Василь Іванович Висоцький, костромський міський дворянин був вбитий при осаді Смоленська в 1634 році,
Чотири роди Висоцьких належали до нового дворянства й внесені в І, ІІ, та ІІІ частини родословних книг Полтавської губернії, три роди — до книг Чернігівської губернії. Декілька родів Висоцьких козацького походження отримали в 18-19 століттях права московського дворянства. Найвідомішим є рід Василя Висоцького, писаря Генерального суду 1779 року. На гербі цього роду — на срібному фоні чорний спис над золотим півкіллям (ймовірно, символізує півмісяць) як символ перемоги над мусульманами Криму та Туреччини.
Висоцький Степан Васильович, колезький асесор, проходив службу в кінно-гренадерському, а згодом в кірасирському полках. Залишивши військову службу (1801), був депутатом в полтавському генеральному суді, предводитель дворянства Лохвицького повіту (1829- вересень, 1832).
Висоцький Степан Степанович, народився 29.09.1861 р.н., предводитель дворянства Лохвицького повіту (листопад, 1850 — вересень,1861), помер у с. Макіївка Ніжинського повіту 09.02.1895 р.
Висоцька Уляна Степанівна (03.06.1844 р.н.), дочка поміщика Полтавської губернії Лохвицького повіту Висоцького Степана Степановича та Олени Осипівни з дому Корево. Чоловік Уляни Степанівни — Олександр Васильович Сохно-Устинович (29.04.1824 р.н.), — командир Єйського кінного полку, полковник. Цей полк у пам'ять про бойові заслуги запорожців, прямими нащадками яких були кубанські козаки, перейменований у 1-ий Запорожський великий полк.
Висоцький Василь Степанович, член Ніжинського окружного суду, помер 9 грудня1902 року. Дружина — Марія Миколаївна з дому Романович (15.08.1849 р.н.), донька Миколи Федоровича Романовича, підполковника, який мешкав в Монастирищах.
Внук — Микола Васильович Висоцький, вступив на службу 29.11.1901 року, голова Ніжинської повітової управи від 08.10.1902.
