Витебеть

Витебеть
53°06′26″ пн. ш. 35°13′40″ сх. д. / 53.1072° пн. ш. 35.2278° сх. д. / 53.1072; 35.2278
Витік
• координати	53°06′26″ пн. ш. 35°13′40″ сх. д. / 53.1072° пн. ш. 35.2278° сх. д. / 53.1072; 35.2278
Гирло	Жиздра
• координати	53°53′04″ пн. ш. 35°38′14″ сх. д. / 53.8844° пн. ш. 35.6372° сх. д. / 53.8844; 35.6372
Басейн	басейн Волгиd
Країни:	Росія
Регіон	Брянська область Орловська область Калузька область
Довжина	133 км
Площа басейну:	1760 км²
Притоки:	Dubenkad, Dubrovnyad, Elenkad, Klinokd, Lisichkad, Lyutnyad, Pesochnyad, Polyankad, Radovischid, Rakitnyad, Сорочка, Черебеть і Shkovkad
Медіафайли у Вікісховищі

Витебеть (рос. Вытебеть) — річка у Брянській, Орловській й Калузькій областях Росії, права притока Жиздри.

Довжина річки становить 133 км, площа водозбірного басейну — 1760 км.^[1]

Головна річка національного парку «Орловське Полісся»^[2].

На думку академіка Володимира Топорова, назва Витебеть має балтське походження й споріднена з назвою міста Вітебська та річки Вітьба (одна із засвідчених форм назви Витебеть — «Вітебеть»). Топоров звернув увагу, що в найближчому сусідстві з Витебеть зустрічаються назви-«дублі», на зразок річки «Середньої», і сумістив назву Витебеть з литовськими і латиськими гідроніма типу Vid-up- — «Середня річка».

Менш визнаною є думка, що назва річки Витебеть походить від волго-окських племен, що жили тут у XV—XVI сторіччях і позначає два поняття: «вить» — земельна ділянка, доля, частка, і «беть» — схил гори.

Витебеть — найбільша права притока Жиздри. Річка бере початок біля села Яковлеве Карачевського району Брянської області, але вже за 2 км перетинає межу Орловської області та тече території Хотинецького району, а в середній течії перетинає межу Калузької області, на території якої і впадає у річку Жиздру.

Висота витоку — приблизно 210 м над рівнем моря. Висота гирла — 139,9 м над рівнем моря. Ухил річки — 0,441 м/км.

На річці розташовані великі населені пункти — Велике Юр'єве, Льгов, Шванове, Ягідне, Меліхове, Ульянове.

(відстань від гирла, вказана довжина найбільших приток)^[3]

• Атлас Калужской области: (Посвящается 600-летию города Калуги) / Авт. коллектив; Текст к атласу написан К. В. Пашкангом и Н. М. Тереховым (исторический раздел). Лаборатория комплексных территориальных исследований МГПИ им. В. И. Ленина. — М.: ГУГК при СМ СССР, 1971. — [4], VI, 38 с. — 33 000 экз. (в пер.)
• Вытебеть // Калужская энциклопедия / под ред. В. Я. Филимонова. — 2-е изд., перераб. и доп. — Калуга: Издательство Н. Ф. Бочкаревой, 2005. — С. 90—91. — 494 с. — 3100 экз. — ISBN 5-89552-333-1.
• Калужская область: Атлас (масштаб 1 : 200 000) / Ред. атласа Н. Д. Стоялова. — Омск: ФГУП «Омская картографическая фабрика», 2011. — 40 с. — 500 экз. — ISBN 978-5-9523-0302-7. (обл.)