Витязь (ЗРК)

С-350 «Вітязь», 50Р6А
Тип	зенітний ракетний комплекс середньої дальності
Історія виробництва
Розробник	НВО "Алмаз" ім. НВО "Алмаз". А. А. Расплетіна
Виробник	Обухівський завод
Характеристики
Витязь (ЗРК) у Вікісховищі

С-350 «Витязь» — російський зенітний ракетний комплекс середньої дальності нового покоління.

Планується, що «Витязь» в найближчі роки замінить С-300ПС і Бук-М1-2.

ОКР за проектом ЗРК «Витязь» були відкриті в 2007 році, після демонстрації керівництву Міністерства оборони Російської Федерації (Міноборони Росії) діючого зразка ЗРК середньої дальності KM-SAM виготовленого для поставки в Південну Корею по виграному ГСКБ «Алмаз-Антей» міжнародного тендеру.

У 2011 році були проведені випробування ракет 9М100 і 9М96, обидва запуску були визнані невдалими через зрив АРГСН, в 2012 році конструкторське бюро «Алмаз-Антей» виробляло доведення і наземні випробування АРГСН.

У 2011 році виконаний етап створення робочої конструкторської документації, в 2012 рік був виготовлений дослідний зразок, а на 2013 рік заплановано завершення державних випробувань.

19 червня 2013 року ЗРК «Витязь» був публічно представлений в ході візиту президента Володимира Путіна в НВО «Алмаз» на Обухівський завод, де ведеться складання засобів комплексу.

27 червня 2013 року газета Известия повідомила про завершення розробки і початок випробувань перспективного ЗРК 50Р6 «Витязь».

У серпні 2013 року комплекс був представлений на авіасалоні МАКС-2013.

У початку 2014 року генеральний директор Північно-Західного регіонального центру Концерну ППО «Алмаз-Антей» повідомив, що державні випробування ЗРК С-350 «Витязь» завершаться наприкінці 2014 — початку 2015.

У травні 2014 року главою концерну ППО «Алмаз-Антей» заявлено про початок серійного виробництва комплексу в 2015 році.

У лютому 2020 року до 11-го навчального центру зенітних ракетних військ у Ленінградській області (Росія) направили перший комплект ЗРК С-350.^[1]

У червні під час підготовки до параду 2020 р була самохідна пускова установка 50П6А мобільного зенітної ракетної системи середньої дальності 50Р6.^[2].

• Пункт бойового управління 50К6Е;

• Багатофункціональний радіолокатор 50Н6Е (до 2);

• Пускові установки 50П6Е (до 8 ) з 12 зенітними керованими ракетами середньої дальності 9М96Е2.

Бойовий розрахунок: 3 людини.

Пункт бойового управління 50К6Е

• Загальна кількість супроводжуючих трас — 200.

• Максимальна відстань до пункту бойового управління сусідньої ЗРС С-350Е — 15 км.
• Максимальна відстань до вищого командного пункту — 30 км

Багатофункціональний радіолокатор 50Н6Е

• Максимальна кількість цілей які можливо супроводжувати в режимі трасового супроводження — 100,
• Максимальна кількість цілей які можливо супроводжувати в режимі точного автосупроводження — 8.
• Максимальна кількість зенітних управляючих ракет які можливо супроводжувати — 16.
• Швидкість обертання антени по азимуту — 40 об/хв.
• Максимальна відстань до пункту бойового управлення — 2 км

Пускові установки 50П6Е

• Кількість зенітних управляючих ракет на пусковій установці —12.
• Мінімальний інтервал між пусками зенітних управляючих ракет — 2 с
• Час заряджання/розряджання — 30 хв.
• Максимальна відстань до пункту бойового управління — 2 км

Максимальна кількість одночасно цілей які можуть уражати ракети запущені з «Витязь»:

• аеродинамічних — 16,
• балістичних — 12.

Максимальна дальність ураження – 60 км, висота — 30 км.

Максимальна кількість одночасно наведених зенітних управляючих ракет — 32

Час розгортання системи в бойове положення — 5 хвилин

В листопаді 2021 року командувач військами Західного військового округу росії генерал армії Олександр Дворніков повідомив про плани у найближчий час розгорнути комплекс С-350 в тимчасово окупованому Криму^[4].

В квітні 2022 року за даними Генерального штабу Збройних Сил України росіяни перекидають свої новітні зенітно-ракетні комплекси С-350 в Таганрог, щоб прикривати позиції своїх військ на Донбасі^[5].

6 грудня 2023 року бійці 11-ої бригади Нацгвардії України знищили пускову установку російського ЗРК С-350 на Лівому березі Херсонщини за допомогою дрона-камікадзе^[6].

10 лютого 2024 комплекс підірвався на російській міні на тимчасово окупованій території України^[7].

Ця стаття не містить посилань на джерела. Ви можете допомогти поліпшити цю статтю, додавши посилання на надійні (авторитетні) джерела. Матеріал без джерел може бути піддано сумніву та вилучено. (вересень 2016)

Цю статтю треба вікіфікувати для відповідності стандартам якості Вікіпедії. Будь ласка, допоможіть додаванням доречних внутрішніх посилань або вдосконаленням розмітки статті. (вересень 2016)

Це незавершена стаття про ракетну зброю. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.