Вишебаба Павло Олександрович
Павло́ Олекса́ндрович Вишеба́ба (нар. 28 березня 1986 року, м. Краматорськ, Донецька область, УРСР) — письменник, військовий, музикант. Відомий також завдяки зоозахисній діяльності. Співзасновник та голова ГО «Єдина планета», співзасновник антихутряної кампанії «ХутроOFF». ЖиттєписПавло Вишебаба народився в Краматорську. Розпочинав навчання на інженерній спеціальності Донбаської машинобудівної академії, однак після третього курсу забрав документи та вступив на журналістику до Маріупольського державного університету[1]. Під час навчання протягом трьох років працював у газеті «Приазовский рабочий». 2012 року, після закінчення з відзнакою університету, переїхав до Києва. Брав активну участь у Революції гідності, зокрема у роботі прес-центру Штабу національного спротиву. Після повалення режиму Януковича протягом двох років працював у прес-службі Кабінету міністрів України, займаючись міжнародною комунікацією та зв'язками між міністерствами, а згодом комунікаціями Верховної Ради України. У 2014 році відмовився від використання російської мови, перейшовши на спілкування українською[2], аргументуючи цей вчинок окупацією Краматорська «найманцями РФ та колабораціоністами». У 2013 році став вегетаріанцем, у 2015 році — веганом[3]. 13 квітня 2016 року відкрив перше в Україні веганське кафе «One Planet». У серпні того ж року вирішив заснувати музичний оркестр, що виконував би авторську музику на вірші Павла Вишебаби. Упродовж літа 2017 року «One Planet Orchestra» зібрали на краудфандинговій платформі «Спільнокошт» більше 45 тисяч гривень[4], ставши першим українським гуртом, якому вдалося отримати повне народне фінансування на запис альбому[5]. Гурт випустив два альбоми та сингл. У грудні 2016 року став співзасновником громадської організації «Єдина планета»[6], цілями діяльності якої є припинення експлуатації тварин, заборона хутрових ферм, протидія зміні клімату та вимиранню видів.[7] 2017 року Павла Вишебабу було обрано посланцем з питань толерантності ПРООН в Україні[8][9]. У 2018 році очолив антихутряну кампанію «ХутроOFF» як її координатор. У вересні 2018 року створена Вишебабою петиція до Верховної ради щодо заборони виробництва хутра в Україні набрала 27 тисяч підписів, що на той момент стало історичним максимумом громадської підтримки[10]. 26 листопада 2018 року опоненти облили Павла Вишебабу зеленкою під час того, як він проводив мітинг проти зняття заборони полювання на лосів, що внесені до Червоної книги України[11]. У лікарні Вишебабі діагностували хімічний опік ока і того ж дня було відкрито кримінальне провадження, однак станом на 2024 рік поліція так і не притягнула нападника до відповідальності. Павло Вишебаба ініціював створення та брав активну участь у розробці законопроєкту про заборону хутрового виробництва в Україні № 10019, що зареєстрований у Верховній Раді 7 лютого 2019 року. Законопроєкт не був проголосований, оскільки невдовзі Верховна Рада VIII скликання була розпущена. У Верховній Раді ІX скликання відповідний законопроєкт зареєстрований 31 жовтня 2019 року під номером 2360[12]. Станом на 2024 рік він 21 раз потрапляв до Порядку денного засідань ВР, але жодного разу не був винесений на голосування, що в ГО «Єдина Планета» пояснювали тиском лоббі хутрового виробництва у ВР. На початку 2019 року Павло Вишебаба очолив боротьбу проти будівництва нідерландським промисловцем норкової ферми у селі Підгірне, що на Волині[13]. Брав активну участь у боротьбі громади проти відкриття трьох великих норкових ферм у Бродівському районі Львівської області. Врешті місцева громада домоглась рішення Бродівської районної ради, яким забороняється відкриття норкових ферм на території району. Проєкт з будівництва був зупинений. Був кандидатом до київської міської ради 2020 року від партії Екологічна альтернатива, але партія не подолала виборчий бар'єр.
10 березня 2021 року вийшов документальний фільм «Норкотрафік: правда про хутрові ферми в Україні»[14], в якому Павло Вишебаба виступив співрежисером. Документальний фільм транслювався на телеканалі Апостроф TV та опублікований на Ютуб-каналі журналіста і блогера Дениса Казанського, який озвучив у фільмі закадровий текст. Після початку повномасштабного вторгнення вступив у лави 68-мої окремої єгерської бригади[15]. З 2022 року командир відділення польового вузлу зв'язку[16]. У 2022 видав збірку віршів ««Тільки не пиши мені про війну»»[17], яка за рік двічі перевидавалася. Перший тираж збірки у 15 тисяч екземплярів був розпроданий за 15 днів у грудні 2022 року. Друге доповнене видання збірки вийшло друком у лютому 2023 року. Упродовж 14 тижнів книга Павла Вишебаби входила до ТОП-20 найпопулярніших у найбільшій мережі книгарень України "Книгарня «Є», серед яких 4 тижні посідала перше місце. Твори Павла Вишебаби опубліковані у збірках «Про що він мовчить»[18], «Війна 2022. Щоденники, есеї, поезія»[19], «Незламній / For Invincible»[20], «Поміж сирен. Нові вірші війни»[21], «Соняховий Лев / The Sunflower Lion»[22], «Книга Love 3.0 Любов, що перемагає» та інших. У 2023 році в Польщі вийшла двомовна збірка віршів Павла Вишебаби «Моє покоління / Moje pokolenie». Записав спільні треки у жанрі spoken word з виконавцями Kola[23], Nichka[24], DOVI[25], Burla[26]. Увійшов у топ-5 найпопулярніших військових за версією Forbes Ukraine. Його авторський канал отримав срібну кнопку YouTube, маючи понад 100 тисяч підписників. У 2023 році за дорученням командування відвідав 15 міст України з благодійним поетичним туром. 100 % прибутку, а саме 4 300 000 грн Вишебаба віддав на потреби своєї 68-ї бригади[27]. У концертах взяли участь літератори Любко Дереш, Дар'я Лісіч, артисти Катерина Поліщук (Пташка з Азовсталі), Василь Байдак, Мойсей Бондаренко, гурт «CRY Неба» та інші. У 2024 році стало відомо, що вірш «Доньці» та оповідання «Марсіани» Павла Вишебаби увійшли до Навчальної програми з української літератури для закладів загальної та середньої освіти (наказ МОН України № 1466 від 1.12.2023)[28]. Відзнаки
Цікаві факти
Особисте життяБув одружений,18.04.2023 року на особистій сторінці в Instagram повідомив про розлучення. Має доньку.[16] Див. такожПримітки
Посилання
|
||||||||||||||||||
Portal di Ensiklopedia Dunia
