Владислав ЛюбомирськийВладислав Любомирський, пол. Władysław Lubomirski (1 січня 1866, Варшава — 29 жовтня 1934, Інцерсдорф під Віднем) — польський дідич (князь) гербу Шренява без хреста, представник українсько-польського шляхетського роду Любомирських, меценат і композитор, власник маєтків Дубровно (сучасна Білорусь) і Райча (Польща), любитель породистих коней та верхової їзди.
ЖиттєписСин Євгеніуша Любомирського та Рози Замойської, брат Станіслава Себастьяна. Навчався в єзуїтській колегії у Хирові (сучасна Львівська область, Україна), згодом продовжив студії у Парижі. У молодості чимало подорожував, зокрема, до Єгипту. У 1895–1896 роках брав участь у реконструкції кінного заводу в Крушині, а потім у Відзові. 14 січня 1890 року Владислав Любомирський одружився у Відні з баронесою Елізабет де Во. У цьому шлюбі народилося четверо дітей: Леонія (1890–1978), Ружа (1892–1969), Євгеніуш (1895–1982), Стефан (1899–1948)[1].  До занять музикою приступив у зрілому віці, щойно в 40 років, під керівництвом скрипаля, композитора і диригента Ґжеґожа Фітельберга. Вивчав теорію музики у Віденській консерваторії у класі Роберта Фукса. Згодом почав складати та написав, серед іншого: "Фантастичну симфонію", "Оркестрову прелюдію", "Марш для великого оркестру", "Поему в трьох частинах", "Симфонію фа-мінор", а також під псевдонімом В. Лірський — оперету Die liebe Unschuld ("Кохана невинність")[2], яку він поставив на сцені Раймундтеатру у Відні в 1912 році[3]. Його твори не були належно оцінені музичною критикою свого часу. Любомирський був одним із головних засновників Варшавської філармонії, побудованої в 1900-1901 роках. Фінансово підтримував молодих композиторів: Людомира Ружицького, Кароля Шимановського, Ґжеґожа Фітельберга та Аполінарія Шелюто, які 1905 року заснували в Берліні "Видавництво молодих польських композиторів" (Шимановський приєднався до нього 1906 року). Захворів близько 1928 року. Переніс склероз (інсульт) головного мозку[4]. Через прогресування хвороби перестав упізнавати навіть найближчих родичів. Помер у закладі для душевнохворих в Інцерсдорфі під Віднем 29 жовтня 1934 року. Вшанування пам'ятіЩорічно з 2018 року в концертних залах України та Польщі, зокрема у Львівській національній філармонії імені Мирослава Скорика, відбувається "Lubomirski Festival" на пошану Владислава Любомирського. У 2021 році "Lubomirski Festival" відбувся у ряді польських та українських міст (Кракові, Любневицях, Перемишлі, Величці та Львові) і тривав впродовж жовтня. Серія відкритих концертів присвячена польським композиторам з аристократичних сімей: Любомирським, Радзивіллам, Понятовським, а також їхнім протеже, таким як Францішек Лессель та Кароль Ліпінський. Завдяки фестивалю слухацька аудиторія познайомилася з їх досягненнями, а також з тими, хто зробив можливими ці досягнення. Організатори також наголосили на тому, що місією заходу, крім культурної, є актуалізація питання меценатства в сучасному світі[5].
— організатори проєкту "Lubomirski Festival"[6]. Див. такожПримітки
|
||||||||||||||||||||||||||
Portal di Ensiklopedia Dunia
