Внуковський Григорій Іванович
Внуко́вський Григо́рій Іва́нович (справжнє прізвище — Внуче́нко, 1879, Полтавщина — після 1927 (?)) — український оперний і концертний співак (тенор). Відомий за виступами в Київській опері. Був учасником багатьох вистав Театру Миколи Садовського. ЖиттєписЗакінчив музично-драматичну школу С. Блуменфельда в Києві (1895—1898, клас Катерини Массіні). Пізніше брав приватні уроки у Катерини Массіні. Артистичну діяльність розпочав у 1890-х роках у хорі Миколи Лисенка в Києві. 1899—1900 — артист музично-драматичної трупи О. Суслова. 1901—1907 — соліст оперних театрів Казані, Санкт-Петербурга (театр «Нова опера» під керівництвом Олексія Акакійовича Церетелі, 1905), Тбілісі, Харкова. 1907—1923 — соліст Київської опери, де виконував переважно характерні партії. 1918 року співав партію Дяка («Черевички» П. Чайковського) у першій українській постановці на сцені Київської опери. У репертуарі Г. Внуковського — романси Миколи Лисенка (серед яких — «По діброві вітер віє», «Удосвіта встав я»). 1903 року брав участь у відкритті пам'ятника І. Котляревському в Полтаві, де виконував кілька народних пісень та романсів українських композиторів, зокрема вперше виконав сольну партію тенора в кантаті Миколи Лисенка «На вічну пам'ять Котляревському». 1907—1914 — брав участь у концертах «Бояна», «Просвіти», «Українського клубу», у Шевченківських концертах. Був учасником багатьох вистав Театру Миколи Садовського.[1] З 1926 співав у хорі Київської опери. Після 1927 року подальша доля невідома. Партії
Примітки
Посилання
|
Portal di Ensiklopedia Dunia