Водала-Топішко Валентина Василівна

Водала-Топішко Валентина Василівна
Солдат
Загальна інформація
Народження	21 серпня 1990(1990-08-21) Обмачів
Смерть	4 квітня 2023(2023-04-04) (32 роки) Печенюги, Чернігівська область (вибухове поранення)
Військова служба
Роки служби	2022—2023
Приналежність	Україна
Вид ЗС	Сухопутні війська
Рід військ	Механізовані війська
Формування	58 ОМПБр
Війни / битви	Російсько-українська війна (з 2014)
Нагороди та відзнаки

Валентина Василівна Водала-Топішко (21 серпня 1990, Обмачів — 4 квітня 2023, Печенюги) — солдат Збройних сил України, учасниця російсько-української війни.

Народилася в селі Обмачів Бахмацького району Чернігівської області. Навчалася в Обмачівській та Батуринській загальноосвітніх школах.

Мала дві вищі освіти (економічну і педагогічну): закінчила Конотопську філію Європейського університету і Чернігівський педагогічний університет ім. Т. Шевченка. Працювала у різних закладах освіти.

У вересні 2022 року Валентина добровольцем вступила до лав Збройних сил України, де здобула фах оператора радіоперехоплення. Проходила службу у складі 14-го окремого вузла зв’язку військової частини А3958 58-ї окремої мотопіхотної бригади імені гетьмана Івана Виговського.

4 квітня 2023, перебуваючи на бойовому посту в селі Печенюги Новгород-Сіверського району старший солдат Валентина Водала-Топішко героїчно загинула.

Похована 6 квітня 2023 в Обмачеві.

• Орден «За мужність» III ступеня (посмертно).^[1]
• Відзнака Президента України «За оборону України» (посмертно).^{[2][відсутнє в джерелі]}

• Платформа пам'яті «Меморіал». Валентина Водала-Топішко.
• Попрощалися з чотирма бійцями: двоє загинули під час авіаудару росіян на Чернігівщині, а ще двоє на Донеччині.
• Герої нескореної України. Онлайн-виставка. Частина 2.

Це незавершена стаття про військовослужбовця Сил оборони України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.