Водолікува́ння[1][2][3][4] (також гідротерапі́я[5][6] або гідропа́тія[7][8][9][10]) — різноманітні способи зовнішнього застосування вод із лікувальною та профілактичною метою, загальними властивостями яких є температурний, механічний та хімічний впливи.
Водолікування передбачає застосування з лікувально-профілактичною метою лише прісну воду.[11]
Формування реакцій-відповідей організму на вплив водолікувальних процедур відбувається складним рефлекторним шляхом, головна роль у якому належить ЦНС. Через подразнення шкіри шляхом рефлексу здійснюється вплив на досить важливі процеси в організмі — теплорегуляцію та обмін речовин, серцево-судинну, нервову та ендокринну системи, дихальну функції та процеси імунітета.
Техніка та методика
Курс водолікування зазвичай складається з 10-12-15 процедур (через день). Перебування у ванні триває 8-10-15 хвилин. Душ припустимо проводити щоденно тривалістю 2-3-5 хвилин. Після кожної процедури необхідний відпочинок упродовж 20-30 хв.[джерело?]
Види процедур
Загальні холодні та прохолодні процедури (до 30 °C)
сприяють підвищенню тонуса серцево-судинної системи, покращують умови венозного кровообігу та лімфообігу, покращують обмін речовин; підвищують тонус м'язів та артеріальний тиск. Тонізуючий вплив холодних та прохолодних процедур на нервову систему виражається у відчутті бадьорості, свіжості, загального підйому сил та підвищення працездатності.[джерело?]
Гарячі водолікувальні процедури (вище 39 °C)
тільки на початковій фазі (упродовж перших хвилин) викликають спазм судин, підвищують тонус серцево-судинної системи, скелетної мускулатури, обмін речовин. Дуже швидко ця фаза змінюється розслабленістю тонуса серцево-судинної системи, скелетної мускулатури, пригніченнями нервової системи. Через деякий час може настати небезпечна перевтома цих систем.[джерело?]
Помірно теплі процедури (36-38 °C)
Короткочасні процедури (5-8-10 хв) підвищують тонус серцево-судинної системи, посилюють обмін речовин, діють заспокійливо на ЦНС, покращують сон.[джерело?]
Ванни та души індиферентних температур (33-36 °C)
мають виражену заспокійливу дію, сприяють зниженню АТ, покращенню сну.[джерело?]
Воробйов Є.О., Новак О.В. (2002). Загальна фізіотерапія (вид. Підручник для студентів вищих медичних закладів). Полтава: «Полтава». с. 147—182. ISBN 996-7215-22-2 Помилка параметра в {{ISBN}}: контрольна сума
Довідник фельдшера/під ред. А. Н. Шабанова. — 4-е вид., стереотип. — М.: Медицина, 1984. (С.?)
Примітки
↑Медичний латинсько-український словник / злагодив М. Галин; під ред. Б. Матюшенка і В. Наливайка. — Прага: Видання «Спілки українських лікарів в Чехословаччині», 1926. — С. 111.