Водяницький Володимир Олексійович

|Посада=

Володимир Олексійович Водяницький
Народився	24 грудня 1892 (5 січня 1893)  Костянтиноград, Костянтиноградський повіт, Полтавська губернія, Російська імперія
Помер	30 листопада 1971(1971-11-30) (78 років)  Севастополь, Українська РСР, СРСР
Поховання	Кладовище Комунарів
Країна	СРСР
Діяльність	біолог
Alma mater	Імператорський Харківський університет (1916)[1]
Галузь	гідробіологія моря
Заклад	Севастопольська біологічна станція[1] Чуваський державний педагогічний університет імені І. Я. Яковлєваd[1] Ростовський державний університетd[1] Інститут проблем екології і еволюції імені О. М. Сєверцова РАН[1] Севастопольська біологічна станція[1] Інститут біології південних морів імені О. О. Ковалевського НАН України[1] ХНУ ім. В. Н. Каразіна
Вчене звання	професор[d][1]
Науковий ступінь	доктор біологічних наук[1]
Членство	АН УРСР[1]
Партія	КПРС[1]
У шлюбі з	Морозова-Водяницька Ніна Василівнаd
Діти	Водяницька Галина Володимирівна
Нагороди

Володимир Олексійович Водяницький (нар. 24 грудня 1892 (5 січня 1893)(18930105), Костянтиноград — 30 листопада 1971, Севастополь) — біолог, доктор біологічних наук, професор, член-кореспондент АН УРСР, заслужений діяч науки УРСР.

Народився 24 грудня 1892 року (5 січня 1893 року за новим стилем) в місті Костянтинограді (тепер місто Красноград Харківської області). У 1916 році закінчив Харківський університет. З 1921 року працював у Новоросійську, де разом з В. Арнольді організував Новоросійську біологічну станцію; до 1931 року — її керівник. У 1931—1938 роках — заступник директора, у 1938—1963 роках — директор Севастопольської біологічної станції; у 1963—1968 роках — директор Інституту біології південних морів Академії наук УРСР. Член КПРС з 1958 року.

Керівник Севастопольського відділення товариства «Знання», голова Кримського відділення Всесоюзного гідробіологічного товариства, заступник редактора «Гідробіологічного журналу». З 1934 року — доктор біологічних наук, з 1941 року — професор, з 23 січня 1957 року — член-кореспондент Академії наук УРСР, з 1968 року — заслужений діяч науки УРСР.

Помер 30 листопада 1971 року. Похований на кладовищі Комунарів у Севастополі.

Працював над питаннями гідробіології Чорного моря: обґрунтував твердження про високу біологічну продуктивність акваторії моря, вивчав чорноморський іхтіопланктон, розробив нову структуру гідробіологічної будови Чорного моря, провів порівняльні дослідження біологічних процесів у різних частинах Середземноморського басейну. Керував біологічними експедиціями по Чорному, Середземному та Червоному морях, брав участь в експедиціях з відвіданням наукових установ Греції, Єгипту, Ємену, Італії, Туреччини, Франції.

Наукові праці присвячені проблемам гідробіології, іхтіології та океанографії:

• «Біологічний баланс Чорного моря» (1933);
• «Природно-історичне і промислове районування Чорного моря біля берегів» (1936);
• «До екології та історії риб Чорного моря» (1940);
• «До питання про біологічну продуктивність Чорного моря» (1941);
• «Про природно-історичне районування Чорного моря, зокрема біля берегів Криму» (1949);
• «Чи припустиме скидання відходів атомних виробництв у Чорне море?» (1958);
• «Біологічні дослідження в південних морях» (1968) та інші.

Залишив спогади — «Записки натураліста» (опубліковані в 1975 році).

Нагороджений орденами Леніна і Трудового Червоного Прапора, медаллю.

В 1994 році на проспекті Нахімова, 3, на будинку де з 1952 по 1971 рік жив науковець, встановлено меморіальну дошку (скульптор С. О. Чиж, рубщик І. І. Степанов)^[2].

• «Українці у світі»^{[недоступне посилання з червня 2019]};
• krasnograd.com.ua^{[недоступне посилання з червня 2019]}(рос.);
• Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.