Войцех Анджей Домбський

	Войцех Анджей Домбський; пол. Wojciech Andrzej Dąmbski
	Родовий герб Ґодзємба
	Маршалок надвірний коронний
	Маршалок надвірний коронний
22 грудня 1702 — 14 травня 1725
Монарх:	Август II Фрідріх
Попередник:	Казімєж Людвік Бєлінський
Наступник:	Станіслав Хоментовський
Народження:	1676
Смерть:	14 травня 1725 ; Варшава, Річ Посполита
Країна:	Річ Посполита
Рід:	Домбські гербу Ґодзємбаd
Батько:	Зиґмунт Домбськийd
Мати:	Ядвіґа з Ґурських
Шлюб:	Аделаїда Цецилія Тереза з Радзивіллівd
Діти:	Антоній Юзеф[pl], Ядвіґа, Зиґмунт Іґнацій, Тереза
Нагороди:

Войцех Анджей Домбський із Любранця гербу Ґодзємба (нар. 1676 — пом. 14 травня 1725, Варшава) — військовий і державний діяч Королівства Польського та Речі Посполитої, граф, маршалок надвірний коронний (1702—1725); староста сохачевський (1697), іновроцлавський (1702), дибовський (1704) і млодзєшинський (1724—1725).

Життєпис

Народився Войцех Анджей 1676 року в сім'ї, на той час, підкоморія іновроцлавського Зиґмунта Домбського^[pl] та його дружини Ядвіґи з Ґурських гербу Лодзя. Мав 2 братів і 2 сестер.

З 1697 року став старостою сохачевським^[3]. Був обраний послом на сейм 1699 року^[4].

Під час нападу Карла XII на Річ Посполиту 1701 року був ротмістром посполитого рушення Іновроцлавського повіту. Цього року^[5], або з середини 1702 року^[6] став старостою іновроцлавським. У вересні 1702 року був обраний маршалком конфедерації великопольської шляхти, вірної Августові II^[4]. 22 грудня цього ж року був призначений на посаду маршалка надвірного коронного^[7].

Після смерті батька 1704 року отримав староство дибовське (замок Дибув^[pl] знаходиться на території сучасного міста Торунь)^[8]^[5]. Того ж року долучився до Сандомирської конфедерації. 1705 року втік з Польщі до Вроцлава.

Після зречення Августа II 1706 року на користь Станіслава Лещинського, останній вирішив усунути Войцеха Домбського з посади надвірного маршалка^[9]. Номінацію на цей уряд від Лещинського отримав Станіслав Францішек Тарло 24 січня 1707 року^[10]. Домбського Лещинський номінував на посаду воєводи іновроцлавського^[11], проте той уряду не обіймав. Повернувшись до Польщі, Войцех Анджей розпочав у Куявії партизанську діяльність проти прихильників Лещинського, але після повернення короля Августа II з-за кордону 1709 року потрапив у немилість^[4]. Був учасником Варшавської Вальної ради (сейму) 1710 року^[12]. Утримував власним коштом 3 хоругви — гусарську, драгунську та лучників^[13], а 1710 року йому підпорядковувався драгунський полк^[4].

1712 року отримав титул саксонського графа на Любранцю^[14]^[15]. 1713 року відзначений Орденом Білого орла^[8]. Був активним противником Тарногородської конфедерації 1715 року, зокрема, виступав проти конфедератів на сеймі 1718 року^[13].

Брав також участь у сеймі 1720 року, під час якого марно сподівався на отримання посади маршалка великого коронного^[4].

1724 року разом із дружиною отримав королівський дозвіл на викуп староства млодзєшинського^[8].

Помер у Варшаві 14 травня 1725 року^[8].

Сім'я

17 червня 1701 року Войцех Анджей Домбський одружився з Аделаїдою Цецилією Терезою з Радзивілів, донькою колишнього канцлера великого литовського Домініка Міколая Радзивіла. Подружжя мало 4 дітей:

Антонія Юзефа^[pl] (1706—1771) — воєводу бжесць-куявського, старосту іновроцлавського, дибовського та нехворощанського;
Ядвіґу (пом. 1767) — дружину воєводи сєрадзького Казімєжа Юзефа Домбського^[pl];
Зиґмунта Іґнація — старосту бжесць-куявського та дибовського;
Терезу (пом. 1759) — дружину обозного коронного Прокопа Ліпського^[pl].

Маєтності

Войцех Анджей Домбський успадкував від батька маєтності Любранець та Ілув. Від дружини як посаг отримав Вєжхов'є (Верхов'є) у Литві. 1722 року придбав у Дуніних права на Чермно. Отримав 1712 року від Нагорецьких Пшисек, Ґурськ, Пендзев й інші^[8]. Його маєтки складалися з близько 60 сіл у Куявії, Великопольщі та Сєрадзькому воєводстві^[16].

Примітки

↑ Urzędnicy centralni i nadworni Polski XIV-XVIII wieku / за ред. A. Gąsiorowski — Kórnik: Biblioteka Kórnicka, 1992. — С. 88. — 220 с. — ISBN 83-85213-04-X
d:Track:Q6453758 d:Track:Q11686403 d:Track:Q123985090
↑ Radziwiłłowie herbu Trąby — Warszawa: Archiwum Główne Akt Dawnych, Wydawnictwo DiG, 1996. — 67 с. — ISBN 83-85490-62-0
d:Track:Q270 d:Track:Q7209884 d:Track:Q9379197 d:Track:Q121885404
↑ Adam Boniecki, Herbarz polski: wiadomości historyczno-genealogiczne o rodach szlacheckich,T. 4: Czetwertyńscy — Dowiakowscy, Warszawa, Skład główny Gebethner i Wolff, 1901, s. 160.
↑ ^а ^б ^в ^г ^д Dąmbscy / historia. Dąbie Kujawskie.
↑ ^а ^б Seweryn Uruski, Rodzina. Herbarz szlachty polskiej. T.3: «Czel-Eyw», Warszawa, 1906, s. 101.
↑ Urzędnicy dawnej Rzeczypospolitej XII—XVIII wieku: spisy. T. VI: Kujawy i Ziemia Dobrzyńska, Zeszyt 2: Urzędnicy kujawscy i dobrzyński XVI—XVIII wieku: spisy / pod red. Antoniego Gąsiorowskiego, oprac. Krzysztof Mikulski i Wojciech Stanek przy współudziale Zbigniewa Górskiego i Ryszarda Kabacińskiego; Polska Akademia Nauk. Biblioteka Kórnicka. Instytut Historii, Kórnik, Biblioteka Kórnicka, 1990, s. 109.
↑ Urzędnicy dawnej Rzeczypospolitej XII—XVIII wieku: spisy. T. X, Urzędnicy centralni i nadworni Polski XIV—XVIII wieku: spisy / pod red. Antoniego Gąsiorowskiego; oprac. Krzysztof Chłapowski [et al]; Polska Akademia Nauk. Biblioteka Kórnicka. Instytut Historii. Kórnik: Biblioteka Kórnicka, 1992, s. 88.
↑ ^а ^б ^в ^г ^д Adam Boniecki, Herbarz polski: wiadomości historyczno-genealogiczne o rodach szlacheckich,T. 4: Czetwertyńscy — Dowiakowscy, Warszawa, Skład główny Gebethner i Wolff, 1901, s. 161.
↑ Urzędnicy dawnej Rzeczypospolitej XII—XVIII wieku: spisy. T. X, Urzędnicy centralni i nadworni Polski XIV—XVIII wieku: spisy / pod red. Antoniego Gąsiorowskiego; oprac. Krzysztof Chłapowski [et al]; Polska Akademia Nauk. Biblioteka Kórnicka. Instytut Historii. Kórnik: Biblioteka Kórnicka, 1992, s. 10.
↑ Urzędnicy dawnej Rzeczypospolitej XII—XVIII wieku: spisy. T. X, Urzędnicy centralni i nadworni Polski XIV—XVIII wieku: spisy / pod red. Antoniego Gąsiorowskiego; oprac. Krzysztof Chłapowski [et al]; Polska Akademia Nauk. Biblioteka Kórnicka. Instytut Historii. Kórnik: Biblioteka Kórnicka, 1992, s. 89.
↑ Przy boku króla Stanisława Leszczyńskiego (1706—1709). T. I Wyprawy do Saksonii i Litwy w latach 1706—1708 Listy królewskich sekretarzy Samuela Kazimierza Szwykowskiego i Jozafata Michała Karpia oraz fragmenty z gazet pisanych i diariuszy / wydał Jerzy Dygdała, Warszawa, Instytut Historii im. Tadeusza Manteuffla Polskiej Akademii Nauk, 2018, s. 72.
↑ Volumina Legum, t. VI, Petersburg 1860, s. 99.
↑ ^а ^б Seweryn Uruski, Rodzina. Herbarz szlachty polskiej. T.3: «Czel-Eyw», Warszawa, 1906, s. 102.
↑ Jarosław Dumanowski, Hrabiowie na Lubrańcu. Dzieje fortuny magnackiej, Poznań, Adam Marszałek, 2000, s. 17, 120.
↑ Adam Amilkar Kosiński, Przewodnik Heraldyczny, Kraków, 1877, s. 211.
↑ Przy boku króla Stanisława Leszczyńskiego (1706—1709). T. I Wyprawy do Saksonii i Litwy w latach 1706—1708 Listy królewskich sekretarzy Samuela Kazimierza Szwykowskiego i Jozafata Michała Karpia oraz fragmenty z gazet pisanych i diariuszy / wydał Jerzy Dygdała, Warszawa, Instytut Historii im. Tadeusza Manteuffla Polskiej Akademii Nauk, 2018, s. 143.

Джерела

Kazimierz Piwarski, DąmbskiWojciech Andrzej (1676-1725), w: Polski Słownik Biograficzny, T. V: Dąbrowski Jan Henryk - Dunin Piotr Stanisław, Kraków, Polska Akademia Umiejętności, 1939—1946, s. 38-39.

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q3331189"_data-entity-id="Q123985090">[[:d:Q123985090|Urzędnicy_centralni_i_nadworni_Polski_XIV-XVIII_wieku]]<span_class="wef_low_priority_links">_/_за_ред._[[:pl:Antoni_Gąsiorowski_(historyk)|A.&nbsp;Gąsiorowski]]_—_[[:Курник_(місто)|Kórnik]]:_[[:pl:Biblioteka_Kórnicka|Biblioteka_Kórnicka]],_1992._—_С.&nbsp;88._—_220&nbsp;с._—_ISBN_83-85213-04-X</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q6453758]][[d:Track:Q11686403]][[d:Track:Q123985090]]</div>-1] Urzędnicy centralni i nadworni Polski XIV-XVIII wieku / за ред. A. Gąsiorowski — Kórnik: Biblioteka Kórnicka, 1992. — С. 88. — 220 с. — ISBN 83-85213-04-X
d:Track:Q6453758 d:Track:Q11686403 d:Track:Q123985090

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q1711593"_data-entity-id="Q121885404">[https://dig.pl/pdf/Radziwillowie.pdf_Radziwiłłowie_herbu_Trąby]<span_class="wef_low_priority_links">_—_[[:Варшава|Warszawa]]:_[[:Головний_архів_давніх_актів|Archiwum_Główne_Akt_Dawnych]],_[[:pl:Wydawnictwo_DiG|Wydawnictwo_DiG]],_1996._—_67&nbsp;с._—_ISBN_83-85490-62-0</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q270]][[d:Track:Q7209884]][[d:Track:Q9379197]][[d:Track:Q121885404]]</div>-2] Radziwiłłowie herbu Trąby — Warszawa: Archiwum Główne Akt Dawnych, Wydawnictwo DiG, 1996. — 67 с. — ISBN 83-85490-62-0
d:Track:Q270 d:Track:Q7209884 d:Track:Q9379197 d:Track:Q121885404

[3] Adam Boniecki, Herbarz polski: wiadomości historyczno-genealogiczne o rodach szlacheckich,T. 4: Czetwertyńscy — Dowiakowscy, Warszawa, Skład główny Gebethner i Wolff, 1901, s. 160.

[Dąbie-4] а ^б ^в ^г ^д Dąmbscy / historia. Dąbie Kujawskie.

[Uruski101-5] а ^б Seweryn Uruski, Rodzina. Herbarz szlachty polskiej. T.3: «Czel-Eyw», Warszawa, 1906, s. 101.

[6] Urzędnicy dawnej Rzeczypospolitej XII—XVIII wieku: spisy. T. VI: Kujawy i Ziemia Dobrzyńska, Zeszyt 2: Urzędnicy kujawscy i dobrzyński XVI—XVIII wieku: spisy / pod red. Antoniego Gąsiorowskiego, oprac. Krzysztof Mikulski i Wojciech Stanek przy współudziale Zbigniewa Górskiego i Ryszarda Kabacińskiego; Polska Akademia Nauk. Biblioteka Kórnicka. Instytut Historii, Kórnik, Biblioteka Kórnicka, 1990, s. 109.

[7] Urzędnicy dawnej Rzeczypospolitej XII—XVIII wieku: spisy. T. X, Urzędnicy centralni i nadworni Polski XIV—XVIII wieku: spisy / pod red. Antoniego Gąsiorowskiego; oprac. Krzysztof Chłapowski [et al]; Polska Akademia Nauk. Biblioteka Kórnicka. Instytut Historii. Kórnik: Biblioteka Kórnicka, 1992, s. 88.

[Boniecki161-8] а ^б ^в ^г ^д Adam Boniecki, Herbarz polski: wiadomości historyczno-genealogiczne o rodach szlacheckich,T. 4: Czetwertyńscy — Dowiakowscy, Warszawa, Skład główny Gebethner i Wolff, 1901, s. 161.

[9] Urzędnicy dawnej Rzeczypospolitej XII—XVIII wieku: spisy. T. X, Urzędnicy centralni i nadworni Polski XIV—XVIII wieku: spisy / pod red. Antoniego Gąsiorowskiego; oprac. Krzysztof Chłapowski [et al]; Polska Akademia Nauk. Biblioteka Kórnicka. Instytut Historii. Kórnik: Biblioteka Kórnicka, 1992, s. 10.

[10] Urzędnicy dawnej Rzeczypospolitej XII—XVIII wieku: spisy. T. X, Urzędnicy centralni i nadworni Polski XIV—XVIII wieku: spisy / pod red. Antoniego Gąsiorowskiego; oprac. Krzysztof Chłapowski [et al]; Polska Akademia Nauk. Biblioteka Kórnicka. Instytut Historii. Kórnik: Biblioteka Kórnicka, 1992, s. 89.

[11] Przy boku króla Stanisława Leszczyńskiego (1706—1709). T. I Wyprawy do Saksonii i Litwy w latach 1706—1708 Listy królewskich sekretarzy Samuela Kazimierza Szwykowskiego i Jozafata Michała Karpia oraz fragmenty z gazet pisanych i diariuszy / wydał Jerzy Dygdała, Warszawa, Instytut Historii im. Tadeusza Manteuffla Polskiej Akademii Nauk, 2018, s. 72.

[12] Volumina Legum, t. VI, Petersburg 1860, s. 99.

[Uruski102-13] а ^б Seweryn Uruski, Rodzina. Herbarz szlachty polskiej. T.3: «Czel-Eyw», Warszawa, 1906, s. 102.

[14] Jarosław Dumanowski, Hrabiowie na Lubrańcu. Dzieje fortuny magnackiej, Poznań, Adam Marszałek, 2000, s. 17, 120.

[15] Adam Amilkar Kosiński, Przewodnik Heraldyczny, Kraków, 1877, s. 211.

[16] Przy boku króla Stanisława Leszczyńskiego (1706—1709). T. I Wyprawy do Saksonii i Litwy w latach 1706—1708 Listy królewskich sekretarzy Samuela Kazimierza Szwykowskiego i Jozafata Michała Karpia oraz fragmenty z gazet pisanych i diariuszy / wydał Jerzy Dygdała, Warszawa, Instytut Historii im. Tadeusza Manteuffla Polskiej Akademii Nauk, 2018, s. 143.

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]

[7]

[8]

[9]

[10]

[11]

[12]

[13]

[14]

[15]

[16]