Волинська Богородиця

Волинська Богородиця
Творець:	невідомий кінця 13 ст.
Час створення:	злам 13-14 ст.
Розміри:	85 × 48 см
Матеріал:	темпера на липовій дощці
Техніка:	малювання
Зберігається:	Київ, Україна
Музей:	Національний художній музей України

«Волинська Богородиця» («Волинська Богородиця Одигітрія») — старовинна ікона богородичного циклу, знайдена в Україні у Волинській області. У Православній Церкві України її пам'ять вшановують 13 липня.^[1]

Знахідка

Експедиція науковців з Києва 1962 року досліджувала сакральні споруди Волинської області (діючі та покинуті^[2]) перед новою хвилею нищення сакральних споруд, ініційованої комуністичною владою з Кремля. В Покровській церкві міста Луцьк звернули увагу на темну ікону у вівтарі. Надто стара дошка і нашарування фарб були вказівкою на старовинність твору. Ікону придбав Київський музей українського образотворчого мистецтва (Національний художній музей України).

Реставрація і музейний показ

Стилістичний аналіз довів, що ікона має походження від місцевої, волинської школи малярства, орієнтованої на візантійські зразки. Інша місцева школа, холмсько-перемишлянська, була орієнтована на західноєвропейські зразки. Мистецтвознавець Г. Логвин датував твір кінцем ХІІІ початком XIV століття. Наукову реставрацію ікони провів Микола Перцев, реставратор темперного живопису з міста Ленінград^[3]. Реставратор познімав зайві нашарування фарб та зміцнив паволоку, нанесену на дошку, виготовлену з липи. Первісна дошка мала прямокутну форму, верхні кути якої відпиляли після XIV століття. Реставратори відновили втрачені кути без поктриття їх фарбами. Сучасні розміри ікони 85 на 48 см. У ікони давно почалось нове життя, вона починає нині музейну експозицію закладу.

Вшанування в православ'ї

У Православній Церкві України ікону Волинської Богоматері вшановують 13 липня.^[1] На честь цієї ікони відзначають свято громади ПЦУ в Луцьку: комунальне підприємство «Луцький центр первинної медичної допомоги №3» — вул. Стефаника, 3а. А також парафії ПЦУ в селах Богушівка, Брониця і Куликовичі.^[1]

Джерела

Степовик Д. «Скарби УкраЇни», Київ, «Веселка», 1990

Примітки

↑ ^а ^б ^в https://pravoslaviavolyni.org.ua/novyna/13-lypnia-ikony-volynskoi-bohomateri. pravoslaviavolyni.org.ua. Процитовано 14 липня 2021. {{cite web}}: Зовнішнє посилання в |title= (довідка)Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
↑ Степовик Д. «Скарби УкраЇни», Київ, «Веселка», 1990, с. 45
↑ Степовик Д. «Скарби УкраЇни», Київ, «Веселка», 1990, с. 46