Задум створення фільму про українсько-польські відносини виник у Войцеха Смажовського у 2011—2012 роках[3]. Попередній сценарій був готовий 2013 року, він був написаний на основі збірки оповідань «Ненависть» (пол.«Nienawiść») Станіслава Сроковського[4][5]. У фільмі заплановано близько 130 акторських ролей, які розмовляють шістьома мовами: українською, німецькою, російською, їдишем, латинською і польською[6].
Кошторис стрічки було оцінено у 14 млн злотих[3]. У березні 2014 року Польський Інститут Кіномистецтва (пол.Polski Instytut Sztuki Filmowej) на звернення режисера виділяє 4 млн злотих для створення фільму. У 2016 році оприлюднили інформацію про нестачу 2,5 млн злотих на завершення зйомок, був створений спеціальний фонд для збору коштів — Fundacja na Rzecz Filmu Wołyń[12]. У лютому 2016 року режисер звернувся до громадськості з проханням надати підтримку для завершення проєкту[13][14]. Заклик підтримали Станіслав Сроковський[15], Ева[pl] і Владислав Семашки[pl]. Згодом кошти були виділені також Польським телебаченням (1 млн злотих)[16] і низкою інших спонсорів.
Сюжет
Фільм розповідає історію 17-річної Зосі Ґловацької з села, де проживають українці, поляки та євреї[17]. Головна героїня закохується в українця Петра, але її батько видає її за набагато старшого за неї солтиса Мацєя Скибу. Незабаром після весілля, Зося лишається вдома з дітьми чоловіка від першого шлюбу, а він іде на війну. Повернувшись в село, Мацей ховається, зі страху перед українськими націоналістами. Коли Волинь займає Червона армія, українці вітають її хлібом і горілкою. Скибу як куркуля засилають, і головна героїня знову залишається сама, займаючись вихованням дітей за воєнних умов. Коли в 1941-му східну Польщу окупують гітлерівці, ті самі українці, які вітали прихід радянської влади, радіють приходу німців. В Польщі починаються етнічні чистки. Нацисти вбивають євреїв, потім українці — поляків. Зося є свідком убивств із помсти й грабунків сусідів. У фільмі також показані поляки, що рятують євреїв, і українці, що рятують поляків[18].
Історична достовірність
Сцена освячення ножів православним[19] священником була розкритикована польським істориком Ґжеґожем Мотикою. За його словами, доказів, що хтось проводив такий обряд у 1943 році немає[20][21]. Історичний консультант фільму Леон Попек сказав після заяви Мотики, що йому відомі документи та спогади очевидців про такі події[22].
Низка епізодів фільму є прямим посиланням на реальні події Волинської трагедії:
Також є відомості про символічний похорон Польщі українцями в 1939 році, але не на Волині, як це показано у фільмі, а на Перемишльщині, в містечку Загір'я[3].
Реакція в Україні
Навіть у ході проєкту кілька українських акторів, які дістали запрошення грати в фільмі, після прочитання сценарію своїх українських ролей відмовилися брати в ньому участь. В інтерв'ю Оксані Забужко українські актори сказали, що фільм є справжньою школою ненависті[24].
Андрій Любка відзначив, що після прем'єри фільму «польсько-українські стосунки відкотяться на 10 років назад»[25].
Юрій Андрухович у статті, написаній до перегляду фільму, зазначив, що найкраще ситуацію передають слова кс. Тадеуша Ісаковича-Залеського: «Фільм „Волинь“ уб'є pojednanie, якого не було ніколи»[26].
Історик Андрій Портнов зазначив, що, на його думку, цей фільм є найслабшим фільмом Смажовського. А також, що «є великим спрощенням спроба представити фільм Смажовського як фільм антиукраїнський — це не є фільм антиукраїнський, водночас це фільм, який має значні проблеми з відображенням певних історичних контекстів і подій»[29].
Пилип Іллєнко ствердив, що фільм передусім — це декларація позиції творців фільму щодо минулого і майбутнього стосунків польського й українського народів. Також він не розуміє, чому актори-українці зіграли у фільмі.[30]
Федір Стригун дав інтерв'ю сайту «Страна.ua», в якому ствердив, що в українських акторів низька зарплата, що й зумовило їх зйомки в картині.[31] В інтерв'ю газеті «Високий замок» уточнив, що він говорив про акторів Тернопільського драматичного театру ім. Т. Г. Шевченка («один знімальний день у Польщі — це місячна зарплата тернопільського артиста»). І заявив: «режисер їх [акторів] запевнив, що нічого антиукраїнського не буде.»[30]
Запланований на 18 жовтня 2016 року показ фільму, організований Польським Інститутом у Києві (Instytut Polski w Kijowie), був скасований за наполегливою рекомендацією МЗС України[32]. За словами посла України в Польщі Андрія Дещиці, рішення пов'язане з можливими вуличними протестами та негативною реакцією громадськості[33].
↑"W ujęciach, które powstaną w sanockim skansenie «zagrają» dwa obiekty: XIX wieczna cerkiew łemkowska z Ropek i XVIII wieczna cerkiew bojkowska z Grąziowej.
↑Архівована копія. Архів оригіналу за 5 жовтня 2016. Процитовано 11 жовтня 2016.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
↑Архівована копія. Архів оригіналу за 11 жовтня 2016. Процитовано 11 жовтня 2016.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
↑Архівована копія. Архів оригіналу за 16 жовтня 2016. Процитовано 11 жовтня 2016.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
↑Архівована копія. Архів оригіналу за 6 жовтня 2016. Процитовано 4 червня 2022.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
.jpg)
