Воловодов Борис Наумович
Борис Наумович Воловодов (нар. 19 липня 1914, Грозний, Терська область — пом. 3 листопада 1943, Керч, Кримська АРСР) — радянський льотчик-штурмовик морської авіації, учасник Німецько-радянської війни, Герой Радянського Союзу (1943). Лейтенант. БіографіяБорис Воловодов народився 19 липня 1914 року у Грозному у робітничій сім'ї. У 1938 році закінчив Херсонську льотно-інструкторську школу, після чого працював льотчиком-інструктором в аероклубах Ставрополя[1] та Куйбишева. В 1942 році призваний на службу в авіацію Військово-морських сил, спочатку був пілотом-інструктором в школі пілотів ВПС ВМФ. З травня 1943 — на фронтах Радянсько-німецької війни. У вересні 1943 року Воловодов закінчив курси командирів ланок і був направлений до 47-го штурмового авіаційного полку 11-ї штурмової авіаційної дивізії ВПС Чорноморського флоту, командував там спочатку ланкою, а потім — ескадрильєю. Брав участь у боях за визволення Таманського півострова, висадження десанту на Керченський півострів[2]. За час своєї участі у бойових діях здійснив 15 бойових вильотів на штурмування військ противника. Ескадрилья під його командуванням потопила 2 сторожові кораблі і 4 швидкохідні десантні баржі. 3 листопада 1943 року Воловодов у складі групи з 12 штурмовиків «Іл-2» вилетів на штурмування скупчень техніки та живої сили противника в районі селища Ельтиген (нині — у межах міста Керчі). Незважаючи на ворожий зенітний вогонь, льотчики штурмували. Коли штурм вже майже був завершений, із заходу з'явилася група бомбардувальників Ju-88. Екіпаж Воловодова протаранив один із бомбардувальників. Разом із ним загинув штурман 1-ї ескадрильї молодший лейтенант Василь Леонтійович Биков[2]. Указом Президії Верховної Ради СРСР від 17 листопада 1943 року лейтенант Борис Воловодов посмертно був удостоєний звання Героя Радянського Союзу. Також був нагороджений орденом Леніна та рядом медалей[2]. Похований у братській могилі у селищі Ельтигені. Примітки
|
||||||||||||||||||||
.svg){kind=small}
Portal di Ensiklopedia Dunia
