Володимирівка (Якимівська селищна громада)
Володи́мирівка — село в Україні, в Якимівській селищній громаді Мелітопольського району Запорізької області. Населення становить 1033 особи. До 2017 року орган місцевого самоврядування — Володимирівська сільська рада. ГеографіяСело Володимирівка розташоване за 163 км від обласного центру, 30 км від районного центру та 5 км від адміністративного центру селищної громади, на лівому березі річки Малий Утлюк, яка впадає в Утлюцький лиман. На правому березі річки Малий Утлюк розташоване сусіднє село Олександрівка. Поруч пролягають автошлях міжнародного значення М18E105 та залізниця, станція Якимівка (за 5 км).
ІсторіяСело засноване 1861 року переселенцями з Полтавської, Чернігівської та Харківської губерній. З 1918 року село під радянською окупацією. З 1923 року перебувало в складі Якимівського району. У 1928 році утворена перша сільськогосподарська артіль. У роки німецько-радянської війни 160 місцевих жителів воювали на фронтах, з них 47 нагороджені орденами і медалями СРСР[1]. Впродовж 1965—1969 років в селі було споруджено 47 житлових будинків. 16 травня 2017 року, в ході децентралізації, Володимирівська сільська рада об'єднана з Якимівською селищною громадою. 17 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Якимівського району, село увійшло до складу новоутвореного Мелітопольського району[2]. Село тимчасово окуповане російськими військами з 24 лютого 2022 року. НаселенняЗа даними перепису населення 2001 року, у селі мешкало 1033 особи[3]. Мовний склад населення[4]:
Відсоток учнів Володимирівської школи від її заснування у 1983 році, які одержали вищу освіту становить 20 %, середньо-спеціальну — 52 %[6]. Національний склад населення села неоднорідний. Зокрема, серед учнів місцевої школи у 2010—2011 навчальних роках були 71 українців, 32 росіян, 15 болгар та 2 турки[6]. ТранспортСело розташоване за 3 км від залізничної станції Якимівка на електрифікованій лінії Федорівка — Мелітополь — Джанкой, за 6 км від автошляху міжнародного значення М18 Харків — Сімферополь (E105 Кіркенес — Ялта). Вулиці
ГосподарствоЗа радянських часів на території Володимирівки розміщувалася центральна садиба колгоспу імені XX з'їзду КПРС, за яким було закріплено 5145 га сільськогосподарських угідь, з них 4600 га орної землі. Господарство спеціалізувалося на вирощуванні ялівок. Також вироблило зерно, молоко, овочі, фрукти. Підсобне підприємство — пилорама. В селі знаходився цех Якимівського міжгосподарського підприємства з виробництва свинини. 34 працівники колгоспу були удостоєні орденів і медалей Союзу РСР. Тракторист П. Н. Ворох нагороджений орденом Леніна, а механізатори І. М. Андрющенко, І. М. Борох і Г. М. Ніконоров — орденом Жовтневої Революції[1]. В селі також розвинено садівництво та городництво. У 1969 році врожай зернових становив по 23,7 цнт, у тому числі озимої пшениці — 24,6 цнт з га. В селі працюють комунальне підприємство «Довіра», фермерські господарства «Якор», «ГАЙ-АР», «Овечко», «Амід», «Слава», товариства з обмеженою відповідальністю «Україна», «Акімхімсервіс», відкрите акціонерне товариство «Якимівський агрос», приватна фірма «Гамма» та інші. Пам'яткиУ Володимирівці є православна церква Різдва Пресвятої Богородиції. В селі споруджено пам'ятник землякові болгарину А. Ю. Буюкли (1915—1945). Встановлено меморіальні плити з іменами 77 загиблих воїнів-односельчан. У братській могилі поховані 152 радянських вояки, загиблих при визволенні села в жовтні 1943 року[1]. Соціальна сфераУ селі діє україномовна загальноосвітня школа І—ІІІ ступенів з філологічним та біолого-географічним профілями навчання. У 2011—2012 роках в школі навчалося 115 учнів, працювало 34 члени персоналу[7]. Школа заснована у 1983 році при активній участі голови колгоспу імені ХХ з'їзду КПРС Морозової В. С. Її директором був Гапшенко О. Л. З 2004 року школу очолює Євдокименко О. А[6]. До 1983 року в селі діяла восьмирічна школа, станом на 1970 рік в ній навчалося 153 учні і викладало 10 учителів. В селі також діють будинок культури із залом на 450 місць, 2 бібліотеки з книжковим фондом 22080 екземплярів, історичний музей на громадських засадах, фельдшерсько-акушерський пункт, профілакторій при будинку тваринника, дитячий садок, 3 магазини, їдальня, комплексно-приймальний пункт райбиткомбіната, відділення зв'язку, ощадна каса, АТС[1]. На честь 50-річчя Жовтневого перевороту засновано парк площею 2,5 гектара, який носив назву Парк Жовтневої революції. У селі розташована домівка Якимівської районної організації «Курінь козацького війська запорозького низового». ОсобистістьУродженцю села Олександрівки Антон Буюкли, який при визволенні острова Сахаліна повторив подвиг Олександра Матросова, посмертно присвоєно звання Героя Радянського Союзу. Див. такожПримітки
Посилання
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Portal di Ensiklopedia Dunia
