Володимир Болгарський
Володи́мир Болга́рський (болг. Владимир Расате) — князь Болгарії (889–893). БіографіяСтарший син Бориса I та Марії. Брав участь у болгарсько-сербській війні 870 року [1]. Став правителем Болгарії, коли його батько Борис I вирішив піти до монастиря після 36-річного правління. Згідно з одними джерелами, причина цього рішення була винятково релігійна, згідно з іншими — хвороба князя. Володимир не був такий популярний, як його батько. У 892 році він підписав договір з німецьким королем Арнулфом Каринтійским проти Великоморавії, і побічно — проти Візантії. Це був серйозний відступ від попередньої провізантійської політики князя Бориса I [2]. Серед інших непопулярних актів була спроба відновити язичництво в країні і заборонити християнство. В останній рік свого правління Володимир почав гоніння проти християн — розорення храмів у столиці, насилля над християнами та священиками. Ці дії привели до широкого невдоволення серед болярства. У 893 році Борис повернувся з монастиря і прийняв ненадовго правління на себе. Він наказав схопити сина, засліпити й кинути до темниці. Після того Борис призначив свого молодшого сина Симеона новим князем. Також він переніс столицю з Пліски, в якій були живі язичницькі традиції, до нового міста Преслав [3]. Припускають, що Володимира було вбито через 4 роки після відсторонення від влади [4]. Примітки
Джерела
|
Portal di Ensiklopedia Dunia