Волошина Лариса Костянтинівна
Лари́са Костянти́нівна Воло́шина (12 (25) квітня 1906, Лютенька — 5 квітня 1975, Харків) — українська радянська письменниця, поетеса, журналістка, член СПУ (1969). Біографічні даніНародилася 12 (25) квітня 1906 року в селі Лютенька Полтавської області в родині вчителів. У 1925 році закінчила Кременчуцький педагогічний технікум, навчалася у Бердянському учительскому інституті та Одеському педагогічному інституті. Працювала вчителем. З 1934 року також — журналістка. Після повернення з евакуації працювала в редакції газети «Большевистское знамя» та «Чорноморська комуна» (з 1945 по 1951). Померла 5 квітня 1975 року в Харкові.[1] Творча роботаПерші твори друкували у 1927 році. Перша збірка нарисів і оповідань — «Світлі обрії» (О., 1950). У творах переважає громадянська, пейзажна, інтимна лірика, яка відзначається емоційністю, гармонійністю форми й змісту, зверненням до морально-етичних проблем суспільства. Авторка поетичних збірок:
Посмертно опубліковані «Твори: Поезії, оповідання» (К., 1986).[1] Примітки
Джерела
Література
|
Portal di Ensiklopedia Dunia