Волошко Євген Михайлович

Євген Михайлович Волошко
Народився	16 березня 1927(1927-03-16) Луганськ
Помер	2 лютого 2006(2006-02-02) (78 років)
Країна	Україна
Діяльність	літературознавець, критик
Alma mater	Ворошиловградський педагогічний інститут
Галузь	літературознавство
Вчене звання	доцент
Науковий ступінь	кандидат філологічних наук
Членство	Національна спілка письменників України

Євген Михайлович Воло́шко (нар. 16 березня 1927, Луганськ — пом. 2006) — український літературознавець і критик, кандидат філологічних наук з 1968 року, доцент; член Спілки письменників України з 1963 року.

Народився 16 березня 1927 року в місті Луганську (тепер Україна). 1951 року закінчив Ворошиловградський педагогічний інститут. Працював вчителем. Член КПРС з 1964 року. У 1967—1980 роках працював викладачем Донецького вищого військово-політичного училища; у 1980–1989 роках — завідувач кафедри української літератури Донецького університету.

З 2003 року жив у Києві. Помер у 2006 році.

Досліжував історію літературного процесу в Донбасі, автор праць про російсько-українські літературні зв’язки, українських, румейських та єврейських письменників, творчість Михайла Шолохова. Автор книжок:

• «Поезія революційної бурі» (1961);
• «Літописці шахтарського краю» (1968);
• «Слово і зброя (Війна. Письменники. Донбас)» (1975);
• «Літературний Донбас» (1980);
• «З вічних джерел» (1987).

Співавтор і укладач книжок:

• «Донбас. Письменник і час» (1979);
• «Художня незглибимість „Тихого Дону“» (1985).

• Федорчук М. С. Волошко Євген Михайлович // Українська літературна енциклопедія : В 5 т. / редкол.: І. О. Дзеверін (відповід. ред.) та ін. — К. : Голов. ред. УРЕ ім. М. П. Бажана, 1988. — Т. 1 : А—Г. ;
• Просалова В. А. Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001­–2025. — ISBN 966-02-2074-X.