Вольфганг Рютер

Вольфганг Рютер
Вольфганг Рютер
нім. Wolfgang Rüter
Народився	8 жовтня 1892 ; Гальберштадт, Гарц, Саксонія-Ангальт, Німеччина
Помер	24 квітня 1945 (52 роки) ; Штрела, Майсен, Саксонія, Німецький Райх
Діяльність	офіцер
Учасник	Перша світова війна, громадянська війна в Іспанії і Друга світова війна
Військове звання	Генерал-лейтенант
Нагороди
Застібка до Залізного хреста 1-го класу	Застібка до Залізного хреста 2-го класу
	Нагрудний знак зенітної артилерії люфтваффе
	; ; ;

Макс Юліус Вольфганг Рютер (нім. Max Julius Wolfgang Rüter; 8 жовтня 1892, Гальберштадт — 24 квітня 1945, Штрела) — німецький офіцер, генерал-майор люфтваффе.

Біографія

Син старшого вчителя гімназії доктора Генріха Рютера і його дружини Гелени, уродженої Кнауер. 25 вересня 1911 року вступив в Прусську армію, служив в артилерії. Учасник Першої світової війни. Після демобілізації армії залишений в рейхсвері. 1 квітня 1935 року переведений в люфтваффе і призначений командиром зенітного батальйону «Штеттін». З 1 жовтня 1935 року — командир 1-го батальйону 2-го зенітного полку. 27 січня 1937 року відряджений в легіон «Кондор». З 1 квітня 1937 року — командир 29-го зенітного полку, з 24 серпня 1939 року — групи ППО «Франкфурт-на-Майн/Дармштадт», потім — «Майнц», з 15 січня 1940 року — 3-го, з 29 лютого 1940 року — 6-го командування ППО, з 1 жовтня 1940 року — Імперського інституту ППО. З 5 травня 1941 року — вищий керівник колони 4-го повітряного флоту. З 1 липня 1941 року — командир 14-ї зенітної бригади в Норвегії. 12 липня 1943 року відправлений в резерв ОКЛ. 31 травня 1944 року звільнений у відставку. 11 січня 1945 року засуджений Імперським військовим судом за «легковажне залишення місця служби, тривалу непокору, несанкціоноване полювання і халатність» до позбавлення звання і 3 років ув'язнення. Утримувався у фортеці Торгау. Загинув у бою як боєць фольксштурму.