Вольф-Вернер фон дер Шуленбург

Вольф-Вернер фон дер Шуленбург
Вольф-Вернер фон дер Шуленбург
нім. Wolf-Werner Graf von der Schulenburg
Народився	14 вересня 1899 ; Бад-Мускау, Герліц, Саксонія, Німецький Райх
Помер	14 липня 1944 (44 роки) ; Сен-Жам[d]
Країна	Німецький Райх
Діяльність	правник
Учасник	Перша світова війна
Членство	СА і Corps Saxonia Göttingend
Військове звання	Оберстлейтенант до розпорядження, бригадефюрер
Партія	Націонал-соціалістична робітнича партія Німеччини
Батько	Фрідріх фон дер Шуленбург
Мати	Freda-Marie von Arnimd
Брати, сестри	Fritz-Dietlof von der Schulenburgd і Tisa von der Schulenburgd
Нагороди	Нарукавна стрічка «Крит»
Нагрудний знак парашутиста люфтваффе	Нагрудний знак люфтваффе «За наземний бій»
	; ; ;

Граф Вольф-Вернер фон дер Шуленбург (нім. Wolf-Werner Graf von der Schulenburg; 14 вересня 1899 — 14 липня 1944) — німецький офіцер, бригадефюрер СА та оберстлейтенант люфтваффе. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста.

Біографія

У 1917 році вступив добровольцем в Імперську армію. Учасник Першої світової війни. Після війни демобілізований, вивчав право в Геттінгенському університеті. Після завершення навчання до 1933 року був торговцем у Берліні і Сан-Паулу. 1 листопада 1930 року вступив у НСДАП, 1 лютого 1931 року — в СА. У 1933-1936 роках — консультант Німецької імперської асоціації фізичної підготовки (DRL). З 1936 року — одночасно керівник іноземного відділу DRL, згодом очолив також головне управління і став консультантом Ганса фон Чаммера унд Остена з питань зовнішньої політики.

15 серпня 1939 року вступив у 1-й парашутний полк на посаду ординарця, з 20 травня 1941 року — у штабі полку, з 20 лютого 1942 року — командир 1-го батальйону, з 15 листопада 1943 року виконував обов'язки командира полку. З 21 квітня 1944 року — командир 13-го парашутного полку. Загинув у бою з американськими військами.

Звання

Фанен-юнкер-єфрейтор (20 серпня 1917)
Фанен-юнкер-унтерофіцер (26 вересня 1917)
Фенріх (25 липня 1918)
Лейтенант (1 вересня 1918)
Оберфюрер СА
Оберлейтенант резерву до розпорядження (1 квітня 1940)
Гауптман до розпорядження (1 листопада 1940)
Майор до розпорядження (1 вересня 1942)
Бригадефюрер СА (1942)
Оберстлейтенант до розпорядження (23 липня 1944; посмертно)

Нагороди

Залізний хрест 2-го класу
Нагрудний знак «За поранення» в чорному
Сілезький Орел 2-го і 1-го ступеня
Почесний хрест ветерана війни з мечами
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу (4 роки; 1940)
Знак парашутиста Німеччини
Застібка до Залізного хреста 2-го класу (23 травня 1940)
Залізний хрест 1-го класу (23 травня 1940)
Нагрудний знак люфтваффе «За наземний бій» (1 жовтня 1942)
Нарукавна стрічка «Крит» (20 травня 1943)
Лицарський хрест Залізного хреста (20 червня 1943) — вручений Ріхардом Гайдріхом. Коли Шуленбург загинув, одна з куль влучила в хрест і пробила шию.

Див. також

Вернер фон дер Шуленбург — двоюрідний дядько.
Фрідріх фон дер Шуленбург — батько.
Ганс-Дітлоф фон Шуленбург — молодший брат.
Тіза фон дер Шуленбург — молодша сестра.

Література

Fellgiebel W.P., Elite of the Third Reich, The recipients of the Knight's Cross of the Iron Cross 1939-1945: A Reference, Helion & Company Limited, Solihull, 2003, ISBN 1-874622-46-9
Veit Scherzer: Die Ritterkreuzträger 1939-1945, Scherzers Militaer-Verlag, Ranis/Jena 2007, S. 688, ISBN 978-3-938845-17-2