Довго було присілком с. Березки, яке розташовано за 2 км.
У 1567 р. в селі документуються млин і корчма.
На 1785 село мало у володінні 5,5 км² земельних угідь, мешканці — 80 греко-католиків, 16 римо-католиків.
Кількість греко-католиків: 1840 — 263 особи, 1879 — 260, 1899 — 300, 1936 — 300.
У 1893 р. в селі було 39 будинки і 262 жителі, з них 189 греко-католиків, 53 римо-католики і 20 юдеїв.
Протягом 1944-1947 років польськими злочинцями-шовіністами деяких мешканців було вбито. Мешканців намагалися примусово виселити до СРСР, але більшості вдалося цього уникнути, крім родин Василя Вархоли і Липки Івана. Але згодом більшість мешканців (49 родин — 252 особи) було насильно переселено в 1947 р. в рамках операції "Вісла" на понімецькі землі. В селі залишилось лише 6 родин (23 особи), 7 осіб вивезено до концтабору в Явожно.
В 1950-х рр. в село повернулося 5 родин (20 осіб).
Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][3]:
Загалом
Допрацездатний вік
Працездатний вік
Постпрацездатний вік
Чоловіки
92
18
61
13
Жінки
89
23
51
15
Разом
181
41
112
28
Церква
До 1836 р. жителі села відвідували греко-католицьку церкву сусіднього с. Жерниця Вижня Затварницького деканату, а далі — с. БерескаБалигородського деканатуПеремиської єпархії. Перша мурована церква св. Великомученика Георгія була побудована в 1908 р. і належала до парафії Береска.
Вояки УПА
Вони боролись за волю і честь свого народу — в УПА воювали наступні жителі Волі Матіяшової:
Михайло Дмитрович Біланич «Зайчик» (*22.06.1922-†13.04.1945) — був закопаний живцем польськими бандитами-міліціянтами з с. Гічви,
Юрій Іванович Біланич «Крук» (*1921) — командир адміністративної боївки,
Василь Іванович Біланич (*04.1927-†1946),
Володимир Іванович Біланич «Кузьменко» (*1928-†2001),
Володимир Іванович Ванцовят «Вивірка» (*1923-†28.02.1948),
Михайло Васильович Вархола (*1924),
Юрій Онуфрійович Кравців «Лев» (*1921-†1988) — провідник куща,
Василь Онуфрійович Кравців «Лісовий» (*1911-†1997) — розвідник,
Юрій Павлович Лесик «Зайчик» (*1926-†1948) — закатований польськими шовіністами,
Дмитро Юрійович Мадей «Грива» (*1927-11.07.1947) — провідник куща,
Дмитро Дмитрович Попович «Береза» (*1912-†1991) — зброяр,
Володимир Васильович Попович «Дубовий» (*1921-†07.01.1947) — командир боївки,
Іван Юрійович Сербин «Кріль», «Ворон» (*1921-†17.04.1945) — заступник командира боївки,
Осип Смоляк «Великий» (*18.08.1914-10.03.1984) — солтис села і стрілець УПА,
Славко Тимофійович Середоха «Борис» (*1914-†1947) — провідник району,
Ярослав Петрович Фіра «Вістун», «Відважний» (*1927-†22.01.1946),
Микола Фриз «Вернигора» (*12.1914-26.02.1969) — референт пропаганди надрайону «Бескид»,
Василь Шафран «Калина» (*1924).
Відомі люди
Ярослав Грицковян (*24.04.1931) — доктор філософії (1977), народився в с. Воля Матіяшова, закінчив студії філологічного факультету Краківського університету (1954-59), працював в Кошалінському педагогічному інституті, автор численних наукових праць з української літератури, підручників для українських шкіл, монументального видання "Бібліографія польських перекладів і літературознавчої україніки (1945-1985)", ініціатор заснування і багаторічний керівник Українського вчительського товариства, автор книги з історії сіл Березка та Воля Матіяшова.
Богдан Грицковян (*1934) — нар. у Волі Матіяшовій, актор театру "Тенча" у Слупську, один із засновників Українського суспільно-культурного товариства (1956).
Марія Смоляк-Леськів (*1943) — нар. у Волі Матіяшовій, вчителька в Інську, з 1996 — радна м. Інсько, очолює суспільно-культурну комісію, кандидат в посли до Сейму від українського населення Щецінського воєводства.
↑Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Архів оригіналу за 20 вересня 2018. Процитовано 14 серпня 2018.
