Воронов Ігор Олексійович
Ігор Олексійович Воронов (* 25 квітня 1965, Алма-Ата, Казахстан, СРСР) — український підприємець, науковець-історик, громадський діяч, меценат, засновник «Voronov Art-foundation» (2008). Доктор політичних наук (2003), професор Державного університету інформаційно-комунікаційних технологій (2004). ЖиттєписВ 1987 році закінчив історичний факультет Київського державного університету ім. Т. Шевченка. Від 1987 до 1990 року працював науковим співробітником Інституту історії України. У 1994—1997 роках працював у недержавних структурах. Протягом 1997—2000 років — доцент, завідувач кафедри гуманітарних дисциплін Київської державної академії водного транспорту.[1] З 2001 року працював у Державному університеті інформаційно-комунікаційних технологій директором інституту заочного та дистанційного навчання.[2] У 1997 році захистив кандидатську дисертацію на тему «Становлення правової держави в Україні (політологічний аспект)».[3] Докторську дисертацію захистив у 2003 році на тему «Правова держава як предмет політології: історія, теорія, методологія дослідження».[4] Автор понад 150 наукових робіт, а також книги «Демократичний транзит: людський вимір політики».[5] Одружений. Дружина — Воронова-Рамус Тетяна Олегівна — українська мисткиня, дизайнер, телеведуча, журналістка, громадська діячка, засновниця бренду #ARTRAMUS. Виховують доньку — Анну Воронову. БізнесОсновний бізнес: приватні інвестиції, страховий та ресторанний бізнес, арт-інвестиції.[6] Основні активи: страхова компанія UNIQA (в минулому «Кредо-Классік», продана в 2010 році), ресторан «Фелліні» та кінотеатр «Україна», «Арт-фонд Воронова», компанія ITC (CDMA Ukraine).[7] Співвласник VEK Capital Partners.[8] Мистецька діяльністьІгор Воронов — один з найвідоміших меценатів України, власник найбільш значної колекції скульптури і живопису в Східній Європі (роботи Архипенка, Бранкузі, Джакометті, Родена, скульптури Дега, Далі й інших).[9] Колекціонувати твори мистецтва бізнесмен почав ще на початку 1990-х, коли його партнери подарували дві роботи: Бовкуна і Подерв'янського. «А десь в середині 90-х я зрозумів, що мистецтво мені подобалося завжди», — говорить він.[10] У 2008 році Ігор Воронов заснував «Voronov Art-foundation». Всі його меценатські проєкти пов'язані з образотворчим мистецтвом, а також організацією виставок на основі власної колекції. Завдяки колекціонеру Воронову українці мали можливість неодноразово побачити справжні твори Олександра Архипенка, Костянтина Бранкузі, Едгара Дега, Альберто і Дієго Джакометті, Амедео Модільяні, Пабло Пікассо, Деметра Чипаруса та інших великих майстрів світового мистецтва.[11] Також в зібранні Ігоря Воронова — 2 тисячі робіт сучасних українських художників. Як меценат, Воронов, підтримує українських митців.[12] За словами Ігоря Воронова, колекціонування для нього — тільки хобі. «Як інвестиції я це взагалі не розглядаю, — розповів він. — Можна вкладати гроші в золото, діаманти, але не в твори мистецтва. Для цього треба бути абсолютно цинічною людиною».[13] У 2009 році сплатив транспортні та митні витрати українських художників для поїздки на аукціон Sotheby's, де сучасні українські картини були представлені вперше.[14] Член «Клубу Друзів Мистецького Арсеналу», володар клубної картки № 1 в рамках акції «100 ПЕРШИХ БЛАГОДІЙНИКІВ МИСТЕЦЬКОГО АРСЕНАЛУ».[15] Великі меценатські акції в мистецтві:
Громадська діяльністьКандидат в народні депутати на виборах 1998 року. На виборах до ВРУ 2002 року був № 7 в списку Партії зелених України. Був заступником глави партії з гуманітарних питань та керівником київської міської організації Партії зелених України. З 2000 по 2010 обіймав посаду віцепрезидента Федерації Футболу України.[22] З 2001 року — президент Молодіжного футбольного союзу та Дитячо-юнацької футбольної ліги України.[23] Відзнаки
Примітки
Посилання
|
||||||||||||||||||||||||||||||
Portal di Ensiklopedia Dunia
