Воропаєв Василь Миколайович

Василь Миколайович Воропаєв
Василь Миколайович Воропаєв
Народження	1 січня 1913; Севастополь
Смерть	16 грудня 1981 (68 років); Вінниця
Поховання	Кладовище Підлісне
Країна	СРСР
Приналежність	Радянська армія
Вид збройних сил	ВПС СРСР
Рід військ	авіація далекої дії
Роки служби	1934–1953
Звання	Майор авіації
Формування	250-й важкий бомбардувальний авіаційний полк; 4-й гвардійський авіаційний полк далекої дії; 220-й гвардійський бомбардувальний авіаційний полк
Війни / битви	Бої на Халхин-Голі,; Німецько-радянська війна
Нагороди

Васи́ль Микола́йович Воропа́єв (нар. 1 січня 1913(19130101) — 16 грудня 1981) — радянський військовий льотчик часів Другої світової війни, майор. Герой Радянського Союзу (1944).

Біографія

Народився 1 січня 1913 року в місті Севастополі в родині робітника. Росіянин. Закінчив 6 класів.

До лав РСЧА призваний у 1934 році. У 1936 році закінчив Ворошиловградську військову авіаційну школу пілотів. Військову службу проходив як пілот 250-го важкого бомбардувального авіаційного полку 50-ї авіаційної дивізії на літаку ТБ-3. У 1939 році брав участь у боях на річці Халхин-Гол.

Член ВКП(б) з 1941 року. Учасник німецько-радянської війни з серпня 1941 року. Виконував бойові завдання з доправлення вантажів оточеним 6-й і 12-й арміям Південно-Західного фронту, здійснював нічні бомбардування ворожих колон, переправ і військових об'єктів в районі Києва, Черкас, Дніпропетровська, Знам'янки, Каховки.

У квітні 1942 року 250-й вбап був включений до складу авіації далекої дії й отримав назву 250-го авіаційного полку далекої дії 62-ї АД ДД, а лейтенант Воропаєв В. М. став командиром корабля.

У серпні 1942 року полк був перетворений у 4-й гвардійський авіаційний полк далекої дії, а у вересні того ж року переозброєний на літаки Лі-2.

Всього за роки війни командир ескадрильї 220-го гвардійського бомбардувального авіаційного полку гвардії капітан В. М. Воропаєв здійснив 271 нічний бойовий виліт, загальний наліт — 2365 годин.

По закінченні війни продовжував військову службу в частинах ВПС СРСР. У 1953 поці у званні майора вийшов у запас.

Мешкав у Вінниці. Помер 16 грудня 1981 року. Похований на Центральному цвинтарі міста.

Нагороди

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 13 березня 1944 року за мужність і відвагу, виявлені у боях з німецько-фашистськими загарбниками, гвардії капітану Воропаєву Василю Миколайовичу присвоєне звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 3374).

Також нагороджений орденами Червоного Прапора (18.08.1942), Вітчизняної війни 1-го ступеня (20.07.1945), двома орденами Червоної Зірки (24.02.1942, …) і медалями.