Врабель Олександр Михайлович

Олександр Михайлович Врабель
Основна інформація
Дата народження	26 лютого 1931(1931-02-26)
Місце народження	Іванівці
Дата смерті	6 травня 2002(2002-05-06) (71 рік)
Місце смерті	Львів, Україна
Поховання	Личаківський цвинтар
Роки активності	з 1957
Громадянство	Україна
Професії	оперний співак
Освіта	Львівська консерваторія
Співацький голос	баритон
Інструменти	вокал[d]
Жанри	опера
Партія	КПРС
Нагороди
У шлюбі з	Дідик Тамара Софронівна

Олександр Михайлович Врабель (26 лютого 1931, Іванівці — 6 травня 2002, Львів) — український співак (баритон), народний артист УРСР (з 1972 року).

Народився 26 лютого 1931 року в селі Іванівцях (тепер Мукачівського району Закарпатської області).

В 1960 році закінчив Львівську консерваторію (клас Олександра Карпатського). З 1957 по 1993 рік — соліст Львівського театру опери та балету імені Івана Франка.

• 1959 рік — лауреат 1-го Українського конкурсу молодих співаків;
• 1962 рік — дипломант Всесоюзного конкурсі імені М. Глінки;
• 1963 рік — 3-я премія на Міжнародному конкурсі молодих оперних співаків у Софії.

Член КПРС з 1972 року. З 1978 року — викладач співу, професор Львівської державної консерваторії. Серед його випускників — лауреати міжнародних, всесоюзних, республіканських конкурсів: С. П'ятничко, О. Теліга, М. Швидків, В. Понайда, А. Хавунка, М. Блаженко.

Помер 2002 року у Львові. Похований на Личаківському цвинтарі у Львові, поле № 79.^[1]

У репертуарі співака 60 оперних партій, серед них:

• Ріголетто, Граф ді Луна, Амонасро, Жермон, Дон Карлос, Родріго в операх Дж. Верді;
• Скарпіа («Тоска» Дж. Пуччіні);
• Барнаба («Джоконда» А. Понк'єллі);
• Вольфрам («Тангейзер» Р. Вагнера);
• Сільвіо, Тоніо («Паяци» Р. Леонкавалло);
• Ескамільйо та Зурга («Кармен» і «Шукачі перлів» Ж. Бізе);
• Дон-Жуан («Дон-Жуан» В. А. Моцарта);
• Валентин («Фауст» Ш. Гуно);
• Князь Ігор («Князь Ігор» О. Бородіна);
• Онєгін, Роберт, Єлецький («Євгеній Онєгін», «Іоланта», «Пікова дама» П. Чайковського);
• Демон («Демон» А. Рубінштейна);
• Шакловитий («Хованщина» М. Мусоргського);
• Алеко («Алеко» С. Рахманінова);
• Грязной («Царева наречена» М. Римського-Корсакова);
• Троєкуров («Дубровський» Е. Направника);
• Андрій Болконський, Фердинанд («Війна і мир», «Дуенья» С. Прокоф'єва);
• Михайло Гурман, Зорге («Украдене щастя», «Ріхард Зорге» Ю. Мейтуса);
• Гнат («Назар Стодоля» К. Данькевича);
• Тугар Вовк («Золотий обруч» Б. Лятошинського);
• Гриць («У неділю рано…» В. Кирейка);

Був учасником усіх декад українського мистецтва на теренах Радянського Союзу. Гастролював у Болгарії, Німеччині, Польщі, Угорщині, Чехії, Фінляндії, Індії, Сінгапурі, Канаді, Філіппінах, США.

У видавництві «Музична Україна» у Києві 1982 року було видано збірник «Українські народні пісні з репертуару Олександра Врабеля».

Нагороджений Почесною грамотою Президії Верховної Ради УРСР, орденом Дружби народів та медаллю «Ветеран праці» за довголітню та високопрофесійну працю.

На Личаківському кладовищі встановлений пам'ятник Олександру Врабелю, скульптор - Василь Карий.

• Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.

• Врабель Олександр Михайлович // Українська музична енциклопедія / Гол. редкол. Г. Скрипник. — Київ : ІМФЕ НАНУ, 2006. — Т. 1 : [А – Д]. — С. 418.
• Врабель Олександр Михайлович [Архівовано 2 грудня 2020 у Wayback Machine.] //ЕСУ
• Врабель Олександр Михайлович // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Теза, 2006.

Це незавершена стаття про співака. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.