Всеволод Мстиславич (князь переяславський)
Всеволод Мстиславич (бл. 1103 — 11 лютого 1138) — князь новгородський (1117-1136), вишгородський (1136), псковський (1137-1138), старший син Великого князя Київського Мстислава I Великого (1125-1132) від шлюбу з Христиною, дочкою шведського короля Інге І Старшого (1080-1112), онук Володимира II Мономаха. У православ'ї вважається святим благовірним князем[1]. ЖиттєписПосаджений батьком княжити в Новгороді в 1117 році і прокняжив там до 1132 року. 23 січня 1131 року Всеволод Мстиславич був розбитий чуддю в Клині[2]. Відповідно до угоди між Ярополком Володимировичем і батьком Всеволода[3], Ярополк Володимирович перевів племінника в Переяславль, але молодші Володимировичі побачили в цьому намір Ярополка зробити Всеволода своїм спадкоємцем[3], і Юрій Долгорукий вигнав Всеволода і сів у Переяславі сам. Незабаром Ярополк спробував реалізувати угоду зі старшим братом шляхом передачі Переяславля Ізяславу Мстиславичу, але знову невдало. Ізяслав приїхав до Всеволода у Новгород, звідки вони здійснили спільний похід в Ростово-Суздальське князівство проти Юрія Долгорукого. Битва при Жданов горі (1134) була кровопролитною і марною. 9 лютого 1133 року[2] князь з новгородським військом взяв Юр'їв, колись заснований великим князем Ярославом Мудрим. Всеволод за підтримки новгородського посадника Костянтина Мікульчича повернувся у Новгород, але 1136 року в місті спалахнув заколот: князю пригадали і те, що хотів обміняти Новгород на Переяславль, і що втік з поля битви під час бою з суздальцями при Ждановій горі. Півтора місяця князь із дружиною, тещею і синами був ув'язнений на єпископському дворі, а потім його вигнали з міста. Радянський історик Б. Д. Греков класифікував заколот, як «революція в Новгороді XII століття», в 1929 році в статті з дуже характерною назвою для того часу «Революція в Новгороді Великому у XII столітті» і цю подію стало заведено називати початком Новгородської республіки. Іншої думки дотримується доктор історичних наук І. Я. Фроянов:
Віче новгородців 28 травня 1136 року позбавило Всеволода новгородського столу і ув'язнило його з родиною до 15 липня, коли стало остаточно ясно, що в місто прибув покликаний новгородцями новий князь з Чернігова — Святослав Ольгович. Всеволод після вигнання вирушив до Києва до Ярополка, там отримав від нього Вишгород[5]. У цьому ж році присланий в Новгород князем Святослав Ольгович ледь не був убитий прихильниками Всеволода, і посадник Костянтин Мікульчич попрямував у Вишгород до Всеволода і вмовив його йти в Псков. 1137 року псковичі прийняли Всеволода своїм князем, але коли в Новгороді дізналися, що Всеволод є князем у Пскові і хоче сісти у них в Новгороді, відправили туди військо на чолі зі Святославом. Військо складалося не лише з новгородців: Святослав закликав на допомогу брата Гліба з курянами і половцями. Псковичі просили «не проливати крові братів своїх», але Всеволод помер сам 11 лютого 1138 року[6], провівши останній рік псковським князем. Похований у Свято-Троїцькому кафедральному соборі міста Пскова. Канонізований церквою на Макаріївському соборі 1549 року як святий благовірний князь Всеволод Псковський. Пам'ять відбувається 11 лютого, 22 квітня і 27 листопада (за юліанським календарем)[1]. Князь Всеволод побудував у Новгороді церкву св. Іоанна Предтечі на Опоках (в честь народження сина Івана, закладена в 1127 році) і храм Успіння Пресвятої Богородиці на Торгу (закладений в 1135 році; обидва храми збереглися в перебудовах 1453 і 1458 роках відповідно), а в Пскові — головний собор на честь Пресвятої Трійці на тому місці, де колись було явлення великій княгині Ользі. Родина і дітиЗ 1123 року був одружений[7] з Ганною, дочкою Святослава Давидовича, відомого як Микола Святоша[8], внучкою чернігівського князя Давида Святославича[7]. Діти:
Посилання
Джерела та література
Посилання
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
.svg)
Portal di Ensiklopedia Dunia
