Втеча з пекла
«Втеча з пекла» (англ. Escape from Hell) — науково-фентезійний роман американських письменників Ларрі Нівена та Джеррі Пурнелла, надрукований 17 лютого 2009 року. Сиквел роману «Інферно» 1976 року вище вказаних авторів[1]. Роман продовжує історію померлого письменника-фантаста Аллена Карпентера (який у своїх романах писав власне ім'я «Карпентьєр») у його прагненні допомогти іншим проклятим душам у пеклі. Як і перша книга, «Втеча з пекла» багато посилається на Пекло Данте. Джеррі Пурнелл, один із співавторів книги, описав книгу як «Данте зустрічає Другий Ватиканський собор»[2]. СюжетПісля подій першого роману, в яких Карпентер дізнався, що можна залишити Пекло, він хоче допомогти іншим так, як його ріятівник. Карпентер зустрічає та подорожує по всіх колах Пекла, описаних Данте. У цій подорожі його супроводжує Сильвія Плат (яку він рятує з Лісу Самогубців, спаливши її дерево, завдяки чому її фізичне тіло відновлюється) та намагається зрозуміти мету Пекла та звільнити багатьох проклятих. Карпентер виявляє, що, вочевидь, внаслідок повернення до Пекла з власної волі, щоб допомогти іншим, він тепер володіє силами та здібностями, такими як його наставник Беніто. У своїх подорожах зустрічає багатьох відомих людей, які померли 2009 року. Окрім Плат, список деяких видатних осіб, з якими стикався Карпентер, включає:
Зрештою, частково внаслідок деяких незвичайних змін у самому Пеклі, Карпентер не стільки втікає, скільки йому вказують на двері за те, що він порушник спокою. Відгуки критиківОпубліковані відгуки були неоднозначними. На SF Site Айві Рейснер визнала її «продуманою», зазначивши, що вона «набагато ближча за тональністю до оригіналу [Данте]», ніж книга 1976 року, і зауважила, що це «напружений політичний твір», у якому «не всі засудження сподобається всім читачам» (зокрема цитуючи хлопчика-підлітка, який був засуджений за содомію через те, що його зґвалтував священик)[3]. Publishers Weekly назвали «Втечу з пекла» «добре сконструйованою розповіддю» — хоча й такою, у якій «ландшафт і (…) сюжет надто знайомі». Джеймс Ніколл описав її як «непотрібне продовження», яке демонструє, «що продовження успішної книги може бути не дуже вдалим»[4]. Примітки
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
.svg){kind=small}
Portal di Ensiklopedia Dunia
