Вторинні енергетичні ресурсиВтори́нні енергетичні ресурси (ВЕР) — енергія різних видів, що вивільняється з технологічного процесу чи установки, використання якої не є обов'язковим для здійснення основного техногенного процесу[1]. У вужчому розумінні — це енергетичний потенціал продукції, відходів, побічних і проміжних продуктів, який утворюється в технологічних агрегатах (установках, процесах) і не використовується в самому агрегаті, але може бути частково або повністю використаний для енергопостачання інших агрегатів (процесів).[2] Вторинні енергоресурси за видом енергії поділяються на горючі (або паливні), теплові і надлишкового тиску. Наприклад, виробництво чавуну в доменній печі є джерелом таких вторинних енергоресурсів, як теплота основного продукту (чавуну), теплота шлаку, теплота доменного газу, власне доменний газ та його надлишковий тиск.[3] Горючі вторинні енергоресурсиГорючі, або паливні вторинні енергоресурси є побічними продуктами технологічних процесів, що містять у собі хімічно зв'язану енергію відходів технологічних процесів, і можуть бути використаними або як енергетичне, або як технологічне паливо. До таких насамперед належать:
Теплові вторинні енергоресурсиВторинними тепловими енергоресурсами називаються ті, що мають фізичне тепло відхідних газів технологічних агрегатів, фізичне тепло основної і побічної продукції, тепло робочих тіл систем примусового охолодження технологічних агрегатів, а також тепло повітря витяжної вентиляції. До таких належать:
Тепло, що повертається до агрегату, а також ентальпія конденсату — не відносяться до теплових вторинних енергоресурсів.[5] Вторинні енергоресурси надлишкового тискуЦе такі види вторинних енергоресурсів, у яких потенційна енергія газів виходить із технологічних агрегатів із надлишком тиску (надмірним тиском), що мусить бути зниженим перед наступним ступенем використовування цих газів або під час викидання їх до атмосфери.[5] Див. такожПримітки
Джерела
|
Portal di Ensiklopedia Dunia
