Вугільна компанія «Краснолиманська»

Вугільна компанія «Краснолиманська»
Вугільна компанія "Шахта «Краснолиманська»"

Країна	Україна
Розташування	Родинське
48°21′47″ пн. ш. 37°14′26″ сх. д. / 48.362974° пн. ш. 37.240503° сх. д. / 48.362974; 37.240503
Власник	держава
Виробнича потужність	1,8 млн. т на рік
Марка вугілля	Гк, Ге, Жк
Категорія за газом	небезпечна за раптовими викидами, небезпечна за пилом
Рік будівництва	1958
Технологічна схема
Пластів в роботі	3 (k5, l3, m2 4)
Схема розкриття	вертикальними стволами і капітальними квершлагами
Спосіб підготовки	панельна
Система розробки	ствопова
Основні горизонти	210; 545; 845
Кількість стволів	5
Кількість лав	2
Глибина розробки	650-1150 м
Запаси вугілля
Робочі пласти	k5, kн 5, l3, m2 4
Резервні пласти	k8, l1, l1 2, l2, l5, l8, m2, m0 4, m2 5
Відпрацьовані пласти	l7
Вугільний басейн (район, родовище)	Покровський вугленосний район Донбасу
Сайт	krasnolimanskaya.com.ua
Додаткова інформація

Державне підприємство «Вугільна компанія «Краснолиманська» знаходиться поблизу міста Родинське Покровського району Донецької області.

У складі компанії — шахта «Краснолиманська» і збагачувальна фабрика «Краснолиманська».

Поле шахти «Краснолиманська» розміщується в Покровському районі Донецької області України.

Поблизу шахти «Краснолиманська» знаходяться шахти «Центральна», «Родинська» та імені О. Г. Стаханова. За 5 кілометрів на захід від шахти через місто Родинське проходить залізниця Лозова—Покровськ, з якою шахта з'єднана під'їзними коліями. З населеними пунктами, що оточують шахту, та містом Покровськ — асфальтованими автошляхами.

Основним джерелом водопостачання є Карловське водосховище. Електропостачання в районі забезпечує Курахівська ТЕС.

Шахта побудована за проектом інституту «Дніпродіпрошахт» і введена в експлуатацію у 1958 році з проєктною потужністю 1200 тисяч тон вугілля на рік. Після завершення робіт по реконструкції і введення в експлуатацію горизонту 545 метрів, проєктна потужність збільшена до 1,8 мільйона тон за рік. Пізніше встановлена виробнича потужність була збільшена до 2,1 мільйона тон за рік, максимальна фактично досягнута потужність — 3,37 мільйона тон станом на 2000 рік.

Розрахований термін служби шахти — до 2010 року, однак в зв'язку з тим, що шахта добувала в окремі роки 2,5 і більше мільйонів тон вугілля, основні запаси було вичерпано раніше. Для продовження терміну служби введено у відробку резервний блок (пласт m²
₄) і готується до відробки заскидова частина, розкриття якої ще не закінчено. Шахта зберігає високий рівень добування за рахунок запасів, переданих їй від шахти імені О. Г. Стаханова.

Шахту віднесено до небезпечних за раптовими викидами вугілля і газу; небезпечна за вибуховістю вугільного пилу.

Розкриття шахтного поля зроблене п'ятьма вертикальними стволами і капітальними квершлаґами на горизонтах 210, 545 та 845 метрів. Максимальна глибина 875/954 метрів (1990/1999). Протяжність підземних виробок 80/108 кілометрів (1990/1999).

Відпрацьовуються пласти k₅, l₃, m²
₄ потужністю 0,6—2,2 м з кутом падіння 6—12 °. Кількість очисних вибоїв 5/5, підготовчих 12/11 (1990/1999).

Очисні вибої оснащені механізованими комплексами МКД-90, МКДД; виїмка вугілля в лавах ведеться комбайнами РКУ-13, РКУ-10. Підготовчі виробки проводяться комбайнами 4ПП-2М, П-110, КСП-32. Транспорт шахти повністю конвеєризований. Основні транспортні виробки оснащені конвеєрами 2ЛУ-120, 2Л-100У, 1Л-100.

• Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — ISBN 966-7804-78-X.
• Названо перші шість підприємств “великої” приватизації. uprom.info. Національний промисловий портал. 30 липня 2018. Архів оригіналу за 30 липня 2018. Процитовано 30 липня 2018.