Вулиця Василівська (Слов'янськ)

Василівська вулиця Слов'янськ
Місцевість	Старе Місто (центр)
Назва на честь	купця Васильєва
Колишні назви
Жовтневої Революції вулиця
Загальні відомості
Дата початку забудови	1840-ві роки
Протяжність	1,36 км
Координати початку	48°51′09.6″ пн. ш. 37°36′05.1″ сх. д. / 48.852667° пн. ш. 37.601417° сх. д. / 48.852667; 37.601417
Транспорт
Рух	двосторонній
Покриття	асфальт, бруківка
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Забудова	багатоповерхова
Зовнішні посилання
У проєкті OpenStreetMap	пошук у Nominatim
Мапа
Вулиця Василівська у Вікісховищі

Вулиця Василівська (колишня Василівська вул., Жовтневої Революції вул.)— вулиця в центрі Слов'янська. Місцевість — Старе Місто. Простягається від вулиці Торгової до Ярослава Мудрого. Перетинається з Ярмарковою, Центральною, Університетською, Банківською, бульваром Лесі Українки. До неї прилучається вулиця Поштова.

Виникла у 1840-х роках і слугувала як об'їзна дорога навколо міста до кінця ХІХ століття.

Свою назву отримала через те, що на ній знаходилася баня купця Васильєва^[1]. Вулиця простягалася від вулиці Банківської до Сумської (зараз Торгова).

У 1955 році її перейменували на Жовтневої Революції та покрили бруківкою, до того часу вулиця була ґрунтова.

До 1960-х Василівська з'єднувалася з Банківською, проте її вирішили продовжити на 500 метрів північніше, до вулиці Урицького (зараз Ярослава Мудрого). Проєкт будівництва розпочався у 1959 — завершився у 1965 році. Обабіч нової ділянки були споруджені типові для того часу цегельні та блокові п'яти-поверхові хрущовки. Також тепер вулиця мала перехрестя з центральним бульваром міста імені Пушкіна. 11 вересня 2015 року на міському обговоренні № 20-LXXXII-6 було вирішено повернути історичну назву^[2].

Оселялися на ній менш заможне купецтво, ніж яке жило на вулиці Банківській чи Дворянській. Хоча на стику з вулицею Поштовою можна зустріти 7 старовинних особняків кінця ХІХ століття, а біля перехрестя з Університетською й досі існує друкарський двір Грушка та особняк Мангеля. У 1950-х рр. почалася перебудова вулиці, переважно замінювали старі будинки на перехрестях зі центральними вулицями. На їхньому місці споруджували різні будівлі: трьох-поверхові сталінки 1950-х, п'яти-поверховий чеський дім, хрущовки 1960-х, й сучасні багатоповерхівки. Вулицею ходив тролейбус.

• № 24б — будинок Кулікова, ХІХ століття.

• № 24а — Чоловіча та жіноча богодільня, ХІХ ст.
• №22 — кам'яниця ХІХ століття.
• № 19 — другий будинок Кулікова, ХІХ ст.
• № 19 кв.5 — кам'яниця прислуги Кулікова, ХІХ ст.
• №19 — дім Дем'янова, ХІХ ст.
• № 21 — дім Смирнова поч. ХХ ст.
• № 47 — друкарня, побудована на початку ХХ століття Грушком. Другий поверх надбудовано у 1960-х роках.

Це незавершена стаття з географії Донецької області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.