Вулиця Гетьмана Мазепи (Івано-Франківськ)

Вулиця Гетьмана Мазепи
Івано-Франківськ
Початок вулиці Гетьмана Мазепи в Івано-Франківську.
Початок вулиці Гетьмана Мазепи в Івано-Франківську.
Початок вулиці Гетьмана Мазепи в Івано-Франківську.
Назва на честьгетьмана Івана Мазепи
Колишні назви
австрійського періоду (українською)Брукована
радянського періоду (українською)Дзержинського
Загальні відомості
Протяжність2600 м
Координати початку48°55′16″ пн. ш. 24°42′26″ сх. д. / 48.921235° пн. ш. 24.707355° сх. д. / 48.921235; 24.707355
Координати48°54′45″ пн. ш. 24°41′39″ сх. д. / 48.912408° пн. ш. 24.694073° сх. д. / 48.912408; 24.694073
Координати кінця48°54′22″ пн. ш. 24°40′53″ сх. д. / 48.906193° пн. ш. 24.681321° сх. д. / 48.906193; 24.681321
Транспорт
Автобуси40, 53, 54, 55
Тролейбуси5
Рухдвосторонній
Покриттяасфальт
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
ХрамиЦерква Різдва Христового Церква Пресвятої Трійці (УГКЦ)
Навчальні закладишкола-ліцей №23;
коледж фізичного виховання;
медичний коледж;
Медичні закладицентральна міська лікарня;
Заклади культуриНародний музей освіти Прикарпаття, музей Олекси Довбуша
КомерціяСільпо, Comfy, Synevo
Паркипарк ім. Шевченка;
міське озеро.
Зовнішні посилання
У проєкті OpenStreetMapr3615514
Мапа
Мапа
CMNS: Вулиця Гетьмана Мазепи у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Вулиця Гетьмана Мазепи — містотворча вулиця Івано-Франківська.

Названа на честь гетьмана України Мазепи Івана Степановича.

Простягається від перехрестя вул. Незалежності та вул. Бельведерської до межі міста (транспортної розв'язки — кільця: Набережна Василя Стефаника, вулиця О. Довженка).

Автошлях Н09 після вулиці Галицької проходить через вулицю Мазепи, яка далі переходить у вулицю Криховецьку.

Історія

Давня вулиця міста, яка виникла ще на початку XVIII ст.

Вона починалася біля фортечної Тисменецької брами і вела на захід, у напрямку Лисця і Богородчан. У документах XVIII ст. називається Брукованою, бо була вибрукована каменем з Бистриці-Солотвинської. Польський дослідник А. Шарловський пише, що на початку XIX ст. на назву вулиць заслуговували лише дві — Галицька і Брукована. За час існування вулиця мала чи не найбільше назв. На зламі XVIII i XIX ст., на ній оселялись вірмени, громада яких жила в Станиславові нараховувала тоді до 500 осіб, була багатою і впливовою. Тоді вона мала неофіційну назву Вірменської.

У 1884 р.вулиця була названа Казимирівською, на честь Короля Русі Казимира Великого. В Часи ЗУНР вулиця носила назву І. Мазепи. Відновлена за Польщі назва Казимирівська теж не втрималась. Вулиця була перейменована на честь Польської організації військової (П. О. В.) У 1936 р. Це було в останні роки польського володарювання, і ця назва не закріпилась в пам'яті старожилів.

За «перших совітів» була названа ім'ям радянського партійного і державного діяча, керівника ЧК Ф. Дзержинського, в часи німецької окупації — Б. Хмельницького. Ще до здобуття незалежності, після перемоги Руху на виборах до міської ради в 1990 р. вулиці було повернене ім'я гетьмана Мазепи.

Будівлі

№ 1. Пам'ятка архітектури.
Івано-Франківський історико-меморіальний музей Олекси Довбуша. Споруджений в 1830 р.,— є другим за віком житловим будинком у передмісті (за межами середмістя). Двоповерховий з мезоніном у формі чотирикутника з внутрішнім двором.

№ 6. Пам'ятка архітектури.
В травні 1897 р. тут відбувся перший в місті показ кінофільму.

№ 10. Пам'ятка архітектури.
Колишня друкарня та кінотеатр «Рай». Народний музей освіти Прикарпаття

№ 14. Пам'ятка архітектури (1884 архітектор: Р. Меус)
Обласна філія Ощадбанку.

Перший будинок в Станиславові зведений за архітектурним конкурсом. Тоді,— «Каса ощадності», (створена у 1868),— перша фінансово-кредитна установа міста, яка до 1872 р. за сумою вкладів мала четверте місце в Галичині.

№ 20. Житловий будинок. Раніше тут знаходилася друга польська гімназія ім. Ю. Пілсудського(19071939).

№ 36. Житловий будинок. Колишній військовий трибунал (у післявоєнний час), який виносив вироки за націоналістичну діяльність[1].

№ 83. Будівля, на місці якої знаходився будинок в якому помер композитор Д. Січинський

№ 114. Найстаріша міська лікарня, (1841).

№ 133. Будинок у якому квартирувала Целіна Журавська-Зиґмунтовська у 18991900. Їй І. Франко присвятив рядки у вірші «Тричі мені являлася любов».

№ 135. ЗАТ «Івано-Франківськтурист».

№ 140. готель «Прикарпаття».

№ 142а. Івано-Франківський коледж фізичного виховання.

№ 165. Івано-Франківський базовий медичний коледж

Галерея

Виноски

  1. Іван Бондарев, Михайло Головатий (21 листопада 2014). Слідами старого Станиславова. Кам’яниця Файбіша Катца. report.if.ua. Процитовано 14 травня 2025.

Див. також

Література

Головатий М. 200 вулиць Івано-Франківська. — Івано-Франківськ: Лілея-НВ, 2010. — С. 222—225

Посилання


Prefix: a b c d e f g h i j k l m n o p q r s t u v w x y z 0 1 2 3 4 5 6 7 8 9

Portal di Ensiklopedia Dunia

Kembali kehalaman sebelumnya