Вулиця Леїклос

Вулиця Леїклос
Литва
Вулиця Леїклос; Литва
лит. Liejyklos gatvė
Населений пункт	Вільнюс
Назва на честь	виливання
Загальні відомості
Протяжність	350 ± 1 м
Координати	54°41′01″ пн. ш. 25°16′59″ сх. д. / 54.683548884792° пн. ш. 25.283000829116° сх. д.
Поштові індекси	LT-01120
Зовнішні посилання
У проєкті OpenStreetMap	↑1529146 ·R (Вільнюс)
Мапа
Вулиця Леїклос у Вікісховищі

Ву́лиця Леї́клос або Леі́клос (лит. Liejyklos gatvė) — одна з вулиць у Старому місті Вільнюса.

Назва походить від того, що колись на ній розташовувалися майстерні з відливу церковних дзвонів.^[1] Відомо, що ливарна майстерня, що належала династії Венерів, діяла тут від кінця XVIII століття.^[2]

До Першої світової війни мала назву «Преображенська вулиця», на честь гвардійського Преображенського полку^[ru] (який стояв під час перебування у Вільні в Ігнатьєвських казармах неподалік).

Довжина вулиці близько 350 м. Пролягає між вулицями Вільняус^[ru] та Університето^[ru], перетинаючи вулицю Тоторю^[ru]. У південно-східному напрямку від вулиці відходить вулиця Швянто Іґното^[ru], у північно-західному — вулиця Лаурінаса Стуокі-Гуцявічюса (до Першої світової війни вулиця Семенівська). Вулиця вузька, злегка викривлена, вимощена бруківкою, досить круто спускається з гірки в напрямку до костелу боніфратрів^[ru] та президентського палацу.^[1]

Вулицю забудовано дво-, три- та чотириповерховими будинками, переважно перебудованими у XIX столітті. Нумерація будинків починається від перехрестя з вулицею Вільняус; по лівому, північно-західному боці йдуть парні номери, по правому, південно-східному — непарні.

На вулицю Леїклос на її початку виходить збережений східний корпус палацу Радзивілів^[ru] (Liejyklos g. 2) із невеликою площею перед ним, на якій обладнано платну автостоянку.^[коли?]

На протилежному боці вулиці на будинку, в якому на другому поверсі до кінця 1966 року була квартира Рамунаса Катілюса, а потім жили Аудроніс Катілюс^[lv] і Вергіліус Чепайтіс, з ініціативи Пранаса Моркуса в жовтні 2000 року встановлено меморіальну плиту з написом^[3]:

У цьому будинку,
гостюючи у Вільнюсі,
в 1966—1971 роках зупинявся
лауреат Нобелівської премії поет
Й. Бродський.

Оригінальний текст (лит.)

Šiame name
svečiuodamasis Vilniuje
1966-1971 metais apsistodavo
Nobelio premijos laureatas poetas

J. Brodskis.

У церемонії відкриття пам'ятної дошки брали участь президент Литви Валдас Адамкус, три лауреати Нобелівської премії Чеслав Мілош, Віслава Шимборська, Гюнтер Грасс, а також Томас Венцлова, Рамунас Катілюс^[lv], Пранас Моркус^[ru] та інші литовські друзі Йосипа Бродського. Використаний у меморіальній дошці підпис Бродського латиницею виявлено в одному з литовських автографів поета, що зберігалися в приватному архіві Рамунаса Катілюса.^[4]

Будинок на розі Леїклос та Тоторю займає готель „Artis Centrum“ (Лейїлос 11 / Тоторю 23).

Див. також

Площа С. Дауканто

Примітки

↑ ^а ^б Томас Венцлов. На окраине империи // Иосиф Бродский в Литве / Яков Клоц, автор-составитель. — Санкт-Петербург : Perlov Design Center, 2010. — С. 33. — ISBN 978-5-904442-05-7.
↑ Libertas Klimka (2009). Bažnyčių varpai kaip lokalinės istorijos objektai. Acta humanitarica universitatis Saulensis (лит.). Vilniaus memorialinių muziejų direkcija. Архів оригіналу (pdf) за 28 грудня 2014. Процитовано 28 грудня 2014.
↑ Яков Клоц. Иосиф Бродский в Литве / М. И. Мильчин, ответственный редактор. — Санкт-Петербург : Perlov Design Center, 2010. — С. 121. — 384 с. — ISBN 978-5-904442-05-7.
↑ Danguolė Dainienė (2011). Josifas Brodskis (Josif Brodskij / Бродский Иосиф Александрович). Vilnijos vartai (лит.). Vilniaus apskrities kraštotyra. Архів оригіналу за 28 грудня 2014. Процитовано 28 грудня 2014.