Вулиця Марка Кропивницького (Миколаїв)

Вулиця Марка Кропивницького
Миколаїв
Вулиця Марка Кропивницького; Миколаїв
	Ріг вулиць Марка Кропивницького і Соборної Ріг вулиць Марка Кропивницького і Соборної
Місцевість	Історичний центр
Район	Центральний
Назва на честь	Кропивницький Марко Лукич
Колишні назви
	Купецька, Потьомкінська, Плеханівська
Транспорт
Трамваї	№ 11, № 3, № 1
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Будівлі	Собор Різдва Богородиці; Миколаївський державний обласний театр ляльок; Будинок № 69 — аптека Гейне (1904 р.) в готико-мавританському стилі; Будівля колишнього жіночого комерційного училища, згодом суднобудівного технікуму, а в останні десятиліття — ПКБ «Прогрес»; Стара грецька церква (не збереглася); «Петербурзький готель» (1869 р.) Б. Сібера (не зберігся); парк Народний сад
Навчальні заклади	Миколаївське вище професійне училище технологій та дизайну
Зовнішні посилання
У проєкті OpenStreetMap	пошук у Nominatim
Мапа
Вулиця Марка Кропивницького у Вікісховищі

Вулиця Марка Кропивницького — вулиця в історичній частині міста Миколаєва.

Розташування

Вулиця Марка Кропивницького — поздовжня вулиця старого Миколаєва. Вона починалася від поворотної ділянки вулиці Вадима Благовісного і закінчувалася у Садової. Зараз вулиця проходить паралельно Великій Морській та тягнеться від вулиці Вадима Благовісного на північному заході до вулиці 1-ї Воєнної на сході, упираючись в парк Народний сад.

Історія

У 1822 році поліцмейстер П. І. Федоров запропонував назвати вулицю Бірженською — від візницької біржі, повз яку вона проходила.

У 1835 році поліцмейстером Г. Г. Автономовим була перейменована в Купецьку — за Різдвяно-Богородицьким собором, який в народі називався Купецьким. Вулиця проходила повз Красні ряди (два квартали торгових будинків-рядів), де продавали «красний товар» — тканини різних сортів. Тут жваво торгували купці. Вони ж давали гроші на будівництво Купецького собору. Хоча вулиця і не мала парадного вигляду, як, наприклад, Адміральська або вулиця Вадима Благовісного, але у старому Миколаєві вона відносилася до престижних вулиць, на яких селилися багаті люди і місцева знать. Завдяки архівним данним збереглися їхні імена. Це міський суддя 4-ї ділянки статський радник К. С. Канін (1894 рік); старший помічник Миколаївського порту генерал-майор П. А. Ішеєв (1904 рік); відомий вчений та інженер-ракетник генерал-лейтенант К. І. Константинов, який завідував виготовленням бойових ракет на Миколаївському ракетному заводі (1869 рік); начальник жандармської команди капітан М. І. Крамарев (1869 рік); миколаївський міський голова О. М. Соковнін (1904 рік), який був також головою Миколаївського відділення Імператорського російського музичного товариства.

У 1890 році до 100-річчя Миколаєва вулицю перейменували на Потьомкінську — в пам'ять про засновника Миколаєва. Після революції, в 1920-ті роки, Потьомкінську перейменовано на Плеханівську — в пам'ять про революціонера-марксиста Г. В. Плеханова. Після 1945 року вулицю Одеську (за Одеським напрямком), яка продовжувала вулицю за Садовою, також перейменували в Плеханівську, вдруге змінивши нумерацію будинків.

У 1989 році, до 200-річчя Миколаєва вулиці повернули назву Потьомкінська.

26 липня 2024 року вулицю Потьомкінську перейменовано і розпорядженням голови Миколаївської обласної державної адміністрації Віталія Кіма відповідно до Закону України «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії» надано ім'я Марка Кропивницького — українського письменника, драматурга, театрального режисера і актора^[1]^[2].

Пам'ятки та будівлі

Собор Різдва Богородиці на розі вулиць Марка Кропивницького і Лягіна.
Миколаївський обласний театр ляльок знаходиться в будинку № 53.
Влітку 1999 року з ініціативи та за фінансової підтримки відомого в Миколаєві мецената і видавця Валерія Карнауха на розі вулиць Марка Кропивницького і Соборної вулиць встановлена меморіальна дошка на честь князя Г. О. Потьомкіна-Таврійського.
На місці будинку № 31, на розі вулиць Аркасівської та Марка Кропивницького, з дня заснування міста знаходилася дерев'яна церква в ім'я Святителя Миколая, побудована греками. У 1812 році церква занепала, і замість неї греки побудували в 1813—1817 роках нову, кам'яну, на розі Фалєєвської та вулиці Вадима Благовісного («Грецька церква»), яка існує і понині.
На наступному кварталі по непарній стороні знаходиться будівля колишнього жіночого комерційного училища, в якому згодом розташовувався суднобудівний технікум, а в останні десятиліття — ПКБ «Прогрес».
На розі вулиць Марка Кропивницького і Фалєєвської у будинку № 35 була колись жіноча школа, а потім повітове училище (будинок Вальда 1892 року).
У кутовому будинку № 30 жила баронеса А. О. Рено (1904 рік), почесна членкиня Миколаївського благодійного товариства. Представниця добре відомого в Миколаєві та Одесі прізвища Рено, представлена в Миколаєві декількома поколіннями.
У кварталі між Соборною та Маріупольською вулицями у будинку № 57 розташовувався «Петербурзький готель» (1869 рік) Б. Сібера, підірваний під час Другої світової війни.
Поряд у будинку № 59 — аптека Гейне (1904 рік) в готико-мавританському стилі. Зараз у цьому будинку також знаходиться аптека.
Парк «Народний сад».
Вулицею Марка Кропивницького з 1914 року ходить трамвай. До цього з 1904 тут ходила конка. Зараз вулицею Марка Кропивницького пролягає частина трамвайних маршрутів № 3, № 1 та № 11.