Заснування вулиці Юлія Чигирина відносять до 1-ї половини XVIII століття. Ця частина міста називалась Немишлянська слобода.
За роки свого існування вулиця багато разів змінювала свою назву[1]. Первісна назва вулиці — Дворянська.
У 1879 році терористом-народовольцем Григорієм Гольденбергом був убитий харківський генерал-губернатор князь Д. М. Кропоткін. В його пам'ять Дворянську перейменували у вулицю Кропоткіна. В 1921 році міська, вже радянська, влада виготовляла таблички з назвою вулиці і залишила цю назву, імовірно, маючи на увазі революціонера-анархіста П. О. Кропоткіна, двоюрідного брата вбитого губернатора. Таким чином, вулиця носила ім'я Кропоткіна до 1936 року.
У 1936 році вулиця отримала ім'я радянського партійного діяча О. Г. Черв'якова. Але в 1937 році Черв'яков помер при сумнівних обставинах після різкої партійної критики. Вулицю знову перейменували. На цей раз вона отримала назву Електротехнічної.
У 1963 році вулиці було присвоєне сучасне ім'я в пам'ять про подвиг Юлія Чигирина, який врятував від загибелі під колесами поїзда двох жінок, заплативши своїм життям[2].
Будинки
Будинок № 1/35 на розі з проспектом Героїв Харкова — Колишній прибутковий будинок Т. Делярової. Початок XX століття. Стиль модерн.
Будинок № 5 — Колишній будинок дійсного статського радника В. К. Біскупського. Побудований у 1875 році. Після революції 1917 року будинок був націоналізований, його використовували під радянські адміністративні заклади, а пізніше в ньому розміщувалась школа робітничої молоді. На початок XXI століття будинок перебував у занедбаному стані. В 2002 році Консалтингова група «Рубаненко і Партнери» розпочала ремонт будинку, дбайливо зберігши його архітектуру. З 2004 року тут діє культурно-діловий центр «Вітальня на Дворянській»[3][4].
Будинок № 7 — Власником цього будинку був лікар П. М. Лівшиц. Зараз тут розташований пологовий будинок № 2 ім. М. Х. Гельфериха[5].
В будинку № 11 за ініціативою лікаря Владислава Франковського у 1878 році була відкрита перша в Харкові міська дитяча лікарня. Будинок не зберігся.
Будинок № 13 — За цією адресою розташована велика ділянка, що пролягає вздовж провулка Фейєрбаха до Харківської набережної, тут зареєстрований Харківський комбінат хлібопродуктів № 1. Ділянкою володіло дворянське сімейство Гладкіх. Під номером 13/3 зазначена пам'ятка архітектури Харкова, охорон. № 631. Колишній паровий млин (млин Гладкіх). Побудований близько 1885 року, архітектор невідомий. Будівля виходить фасадом на річку Харків. З 2019 року розпочата реконструкція і забудова ділянки під розміщення ІТ-парку[6].
