Заказник розташований на захід від села Антонівка, біля греблі на річці Вошива, де зберігся фрагмент степового ентомологічного комплексу, трофічно і топічно пов'язаного з цілинними рослинними асоціаціями.
Рельєф цієї території складний, крутизна схилів сягає 15°, експозиція ділянки південно-західна[2].
Ґрунти заказника належать до типу звичайних змитих чорноземів[2]. Землі сільськогосподарського призначення — пасовища[2].
У заказнику мешкає сколія степова (Scolia hirta), яка була у Червоній книзі України, але вилучена з неї у 2009 році, бо популяція виду відновилась до безпечного рівня[3][5].
Заказник межує з природними ділянками, на яких добре збереглися рослинні угруповання. Ці нові території можуть мати наукове значення для подальшого заповідання і розширення існуючої площі заказника «Вшивий»[6].
Заповідний режим
Заказник створений з метою збереження місця поселення корисної ентомофауни та збільшення виробництва насіння еспарцета, люцерни та інших багаторічних трав[2].
проведення будь-якої господарської діяльності, яка може завдати шкоди заповідному об'єкту та порушити екологічну рівновагу;
самочинна зміна меж, зміна охоронного режиму;
будь-яке порушення ґрунтового покриву, видобування корисних копалин, будівництво, геологорозвідування, розорювання земель, забруднення території;
меліоративні та будь-які інші роботи, що можуть привести до зміни гідрологічного режиму території заказника;
знищення та зміна видового складу рослинності;
заготівля лікарських рослин та технічної сировини;
збір рідкісних та занесених до Червоної книги України видів рослин, їх квітів і плодів;
використання хімічних речовин для боротьби зі шкідниками та хворобами рослин;
зберігання на території заказника (та в двокілометровій зоні навкруги) всіх видів пестицидів та агрохімікатів;
знищення та відлов всіх видів тварин, розорення гнізд, нір;
організація місць відпочинку, розведення вогнищ;
прохід та проїзд автотранспорту через територію заказника поза межами доріг, стежок;
надання земельних ділянок під забудову;
інші види робіт, що можуть привести до порушення природних зв'язків та природних процесів, втрати наукової, господарської, естетичної цінності природного комплексу заказника.
систематичні спостереження за станом природного комплексу;
проведення комплексних досліджень;
проведення екологічної освітньо-виховної роботи.
Всі види природокористування на території заказника здійснюються за дозволами Державного управління екології та природних ресурсів в Харківській області. Земельні ділянки для заготівлі сіна та випасання худоби на території заказника визначаються на підставі спеціальних обстежень та експертної оцінки зоологів та ботаніків[7].
Література
Природно-заповідний фонд Харківської області / О. В. Клімов, О. Г. Вовк, О. В. Філатова та ін. — Х. : Райдер, 2005. — 304 с.
↑Фауна України: охоронні категорії. Довідник / О. Годлевська, І. Парнікоза, В. Різун, Г. Фесенко, Ю. Куцоконь, І. Загороднюк, М. Шевченко, Д. Іноземцева; ред. О. Годлевська, Г. Фесенко. — Видання друге, перероблене та доповнене. — Київ, 2010. — 80 с.