Вшивий (ентомологічний заказник)

Ентомологічний заказник «Вшивий»
	49°19′32″ пн. ш. 35°45′35″ сх. д. / 49.32556° пн. ш. 35.75972° сх. д.
Країна	Україна
Розташування	с. Антонівка,; Берестинський район,; Харківська область; Україна
Найближче місто	Кегичівка, Харківська область
Площа	5,8 га
Засновано	1984
Оператор	ПП «Агропрогрес»
	Вшивий (ентомологічний заказник) (Харківська область)
	Вшивий у Вікісховищі

«Вши́вий» — об'єкт природно-заповідного фонду Харківської області, ентомологічний заказник місцевого значення. Розташований біля села Антонівка Берестинського району. Загальна площа — 5,8 га. Заказник утворений рішенням № 562 Харківського обласного виконкому від 3 грудня 1984 року. Відповідальний за охорону — ПП «Агропрогрес»^[1].

Опис

Заказник розташований на захід від села Антонівка, біля греблі на річці Вошива, де зберігся фрагмент степового ентомологічного комплексу, трофічно і топічно пов'язаного з цілинними рослинними асоціаціями.

Рельєф цієї території складний, крутизна схилів сягає 15°, експозиція ділянки південно-західна^[2].

Ґрунти заказника належать до типу звичайних змитих чорноземів^[2]. Землі сільськогосподарського призначення — пасовища^[2].

Рослинність заказника представлена фрагментами лучних степів із домінуванням таких злаків як пирій повзучий, тонконіг вузьколистий^[2], та чагарникових степів із зіноваттю австрійською (Chamaecytisus austriacus) та караганою кущовою (Caragana frutex)^[3]. У заказнику зростають цінні лікарські рослини: деревій майже звичайний (Achillea submillefolium), цикорій звичайний, подорожник ланцетолистий (Plantago lanceolata), подорожник великий, подорожник степовий (Plantago stepposa), полин австрійський (Artemisia austriaca)^[2].

Основний об'єкт збереження — корисні комахи-запилювачі кормових та інших сільськогосподарських рослин: дикі бджоли, джмелі, метелики^[2].

До ентомофауни заказника належать рідкісні види комах, занесені до Червоної книги України: дибка степова, джміль вірменський, вусач-коренеїд хрестоносець, махаон^[3]^[4].

У заказнику мешкає сколія степова (Scolia hirta), яка була у Червоній книзі України, але вилучена з неї у 2009 році, бо популяція виду відновилась до безпечного рівня^[3]^[5].

Заказник межує з природними ділянками, на яких добре збереглися рослинні угруповання. Ці нові території можуть мати наукове значення для подальшого заповідання і розширення існуючої площі заказника «Вшивий»^[6].

Заповідний режим

Заказник створений з метою збереження місця поселення корисної ентомофауни та збільшення виробництва насіння еспарцета, люцерни та інших багаторічних трав^[2].

Завданнями заказника є^[7]:

збереження та відновлення чисельності комах-запилювачів кормових та інших сільськогосподарських культур;
підтримка загального екологічного балансу та забезпечення фонового моніторингу навколишнього природного середовища;
проведення науково-дослідної та навчально-виховної роботи.

На території забороняється^[1]^[7]:

проведення будь-якої господарської діяльності, яка може завдати шкоди заповідному об'єкту та порушити екологічну рівновагу;
самочинна зміна меж, зміна охоронного режиму;
будь-яке порушення ґрунтового покриву, видобування корисних копалин, будівництво, геологорозвідування, розорювання земель, забруднення території;
меліоративні та будь-які інші роботи, що можуть привести до зміни гідрологічного режиму території заказника;
знищення та зміна видового складу рослинності;
заготівля лікарських рослин та технічної сировини;
збір рідкісних та занесених до Червоної книги України видів рослин, їх квітів і плодів;
використання хімічних речовин для боротьби зі шкідниками та хворобами рослин;
зберігання на території заказника (та в двокілометровій зоні навкруги) всіх видів пестицидів та агрохімікатів;
знищення та відлов всіх видів тварин, розорення гнізд, нір;
організація місць відпочинку, розведення вогнищ;
прохід та проїзд автотранспорту через територію заказника поза межами доріг, стежок;
надання земельних ділянок під забудову;
інші види робіт, що можуть привести до порушення природних зв'язків та природних процесів, втрати наукової, господарської, естетичної цінності природного комплексу заказника.

Дозволяється на території заказника^[7]:

систематичні спостереження за станом природного комплексу;
проведення комплексних досліджень;
проведення екологічної освітньо-виховної роботи.

Всі види природокористування на території заказника здійснюються за дозволами Державного управління екології та природних ресурсів в Харківській області. Земельні ділянки для заготівлі сіна та випасання худоби на території заказника визначаються на підставі спеціальних обстежень та експертної оцінки зоологів та ботаніків^[7].