Вятка-автомат
![]() Вятка-автомат — бренд (марка) пральних машин, які вироблялись на Кіровському заводі «Веста». Випускалась з 1981 року, виробництво пральних машин бренду було поступово завершено до 2010. Перша і єдина масова пральна машина-автомат у Радянському Союзі. Історія«Вятка» не була першою автоматичною пральною машиною у Радянському Союзі: в середині 1970-х років була спроба випуску автоматичної пральної машини «Волга-10». Однак ця спроба була невдалою. Машина вироблялась за ліцензією на виробництво пральних машин-автоматів, придбаною в 1974 році СРСР в італійської фірми «Мерлоні Проджеті» (тепер Indesit). Для розгортання виробництва було обрано Кіровський завод «Электробытприбор». В 1979 році завершилось будівництво нового виробничого комплексу заводу, при цьому використовувалось обладнання, поставлене італійською фірмою. Велика кількість деталей і елементів початково також постачалась з Італії, поки тривало заміщення на радянську елементну базу. У 1980 році була випущена пробна модель «Вятка-автомат 12», а 23 лютого 1981 року була виготовлена перша партія в кількості 100 машин. Для своїх часів це були досить непогані машини, особливо в порівнянні з номенклатурою інших пральних машин, що вироблялись тоді в СРСР. Модельний ряд доби СРСР включав в себе пральні машини Вятка-автомат 12, пізніше додались машини Вятка-автомат 14 і 16. Числа означали кількість програм прання. Хоча програм прання було всього дві, а решта програм являли собою скорочені варіанти двох основних програм. Роздрібна ціна на пральні машини Вятка-автомат початково становила 495 карбованців, пізніше її знизили до 400 карбованців У 1990 році ціна складала 530 карбованців. Пральна машина вільно продавалась в магазинах, але була в дефіциті. Через це одразу утворився "чорний" ринок з їх продажу, на якому ціна на Вятки-автомат досягала 1500 карбованців. Підключення пральних машин часто було проблемним через недостатню потужність будинкових електромереж, які часто не витримували високого споживання електроенергії пральними машинами. Нерідко в магазинах при купівлі пральної машини Вятка-автомат вимагали надати довідку від експлуатуючої організації (ЖЕКу) про можливість електромереж витримати навантаження від пральної машини. Для вирішення цієї проблеми пропонувались варіанти пральних машин, які малі підключення і до мережі гарячого водопостачання. На початку 1990-х років Кіровский завод «Электробытприбор» був реорганізований у Виробничо-торгівельну фірму «Веста». До 1998 року ВТФ «Веста» підійшла до банкрутства. У 2005 році вже перейменований Кіровський завод «Веста» був викуплений італійською компанією Candy, яка була четвертим в Європі виробником пральних машин. Тоді було виконане повне оновлення обладнання, яке коштувало на той час 18 мільйонів євро. Новий власник вирішив розвивати бренд «Вятка» далі. З'явились нові моделі «Вятка-Марія» і «Вятка-Катюша». У 2006 році обсяг виробництва становив 60 тис. машин, а в 2008 році він зріс до 300 тис. машин на рік. До 2010 року на заводі відмовились від бренду Вятка, нові моделі пральних машин стали отримувати росповсюджені жіночі імена. Інші автоматичні пральні машини СРСРНа початку 1990-х років на Івано-Франківському виробничому об'єднанні "Карпатпресмаш", за участю італійських виробників, відбулось розгортання виробництва лінійки автоматичних пральних машин "Івіта". Старт виробництва відбувся в 1991 році. На жаль через кризові явища, що охопили Україну після розвалу СРСР, виробництво пральних машин не набуло масового характеру і невдовзі було згорнуте. |
Portal di Ensiklopedia Dunia