Вігеріх (пфальцграф Лотарингії)

Вігеріх
Народився	870-ті
Помер	не раніше 916 і не пізніше 919
Країна	Лотаринзьке королівство
Діяльність	аристократ
Знання мов	німецька
Титул	count palatine of Lotharingiad
Рід	Ardennes-Verdun dynastyd[1]
У шлюбі з	Cunigunda of Franced[1]
Діти	Фрідріх I (герцог Верхньої Лотарингії)[2], Adabero I of Ardenned[1], Gozlin, Count of Bidgaud[1], Giselbertd, Liutgarde of Bidgaud[1], Зигфрід (граф Люксембургу), Sigebertd і Mathilde von Lothringend[3]

Вігеріх (нім. Wigerich; бл. 870 — бл. 922) — 1-й пфальцграф Лотарингії, граф Брідгау, Арденнгау, Тріра. Засновник Арденського дому.

Ймовірно був сином Одакара, графа Брідгау, Арденнгау і Блізгау, та Ірменгарли Каролінг. Народився близько 870 року. Перша письмова згадка відноситься до 899 року. В цей час був графом (comes venerabilis) Тріра.

19 вересня 902 року він уже згадується в акті короля Людовика IV, за яким Вігеріх поступився Ратбоду, архієпископу Трірському, правом стягування податку з міста Трір. Після смерті батька в приблизно 901 році, стає графом Бідгау. Здійснив обмін землями з монастирем Св. Максиміна в Трірі. Близько 907 року оженився з онукою західнофранкського короля Людовика II.

911 року разом з іншою лотаринзькою знаттю підтримав короля Карла III у протистоянні з Конрадом I. За це отримав від першого фогтства абатства Святого Румольда в Мехелені (як феод єпископа Льєжа) та монастиря в Аст'єрі. 915 року після смерті маркграфа Лотарингії Реньє I призначається пфальцграфом Лотарингії. Цим було зменьшено вплив герцогів та маркграфів Лотаринзьких.

Перебував на посаді до самої смерті, що сталася близько 922 року. Можливо загинув внаслідок заворушень лотаринзької знаті на чолі із Гізельбертом з Регінаридів.

Дружина — Кунігунда, донька маркграфа Вернера Іврейського

Діти:

• Фрідріх (д/н— 978), герцог Верхньої Лотарингії
• Адальберон (д/н—962), єпископ Меца в 925—954 роках
• Гізельберт (д/н— до 965), граф Арденнгау
• Сігеберт (д/н—після 942)
• Гозлін (д/н—942/943), граф Бідгау
• Зигфрід (922—998), граф Люксембургу
• Ліутгарда (д/н—після 960), дружина: 1) Адальберта, графа Меца; 2) Ебергарда IV, графа Нордгау

• Theodor Schieffer (Hrsg.): Diplomata 11: Die Urkunden Zwentibolds und Ludwigs des Kindes (Zwentiboldi et Ludowici Infantis Diplomata). Berlin 1960, S. 120—121
• Kreins, Jean-Marie. Histoire du Luxembourg. Paris: Presses Universitaires de France, 2010. 5th edition.