Відкритий чемпіонат Франції з тенісу 2025, жінки, одиночний розряд
Чемпіонкою Франції 2025 стала американка Коко Гофф, здолавши в фіналі Орину Соболенко з рахунком 6–7(5–7), 6–2, 6–4. Для Гофф це перша перемога в столиці Франції та другий виграний мейджор. Соболенко грала в трьох фіналах мейджорів поспіль. Іга Свйонтек виграла три попередні чемпіонати[1], а тепер намагалася виграти четвертий поспіль, чого не було з 1923. Цього року вона поступилася Орині Соболенко у півіфіналі. Її переможна серія на паризьких кортах зупилася на 26 виграшах поспіль, що поступається тільки серії Кріс Еверт з 29 виграшів. Свій останній чемпіонат Франції зіграла колишня четверта ракетка світу та дворазова переможниця турніру в парному розряді Каролін Гарсія. Вона програла в першому колі Бернарді Пері[2]. Успіхи та невдачі українокУкраїну в чемпіонаті представляли Еліна Світоліна, Марта Костюк, Даяна Ястремська, Ангеліна Калініна, Анастасія Соболєва та Юлія Стародубцева. У першому колі Світоліна перемогла Зейнеп Сьонмез з Туреччини, Ястремська виграла у Дестані Аяви з Австралії, Соболєва поступилася Діані Шнайдер, Костюк зазнала поразки від чешки Сари Бейлек, Стародубцева виграла у Тамари Корпач з Німеччини, а Калініна — в представниці Вірменії Еліни Аванесян. У другому колі Світоліна виграла в угорки Анни Бондар, Стародубцева — в Анастасії Потапової, Ястремська — в Діани Шнайдер, Калініна зазнала поразки від Лоїс Буассон із Франції. У третьому колі Ястремська поступилася Людмилі Самсоновій, Стародубцева — італійці Джазмін Паоліні, а Світоліна здолала Бернарду Перу зі США, а в четвертому — кривдницю Стародубцевої Паоліні. У чвертьфіналі Світоліна поступилася польці Ізі Свйонтек. Сіяні
СіткаЛегенда
Фінальна частина
Верхня половинаСекція 1
Секція 2
Секція 3
Секція 4
Нижня половинаСекція 5
Секція 6
Секція 7
Секція 8
Інформація про інших учасницьВайлдкардиЗахищений рейтинг
ВідібралисяЩасливі невдахиЗнялисяЗаявлений список складено на основі рейтингу WTA за 14 квітня 2025[5].
‡ – знялася зі списку заявки Посилання на джерела
Зовнішні посилання |
Portal di Ensiklopedia Dunia